УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Сучасні аспекти діагностики церебральних дизгемій

 

Вступ

Питання адекватної оцінки стану судинної системи мозку нерозривно пов’язані з оцінкою функціонального стану всієї гемодинамічної системи, як на системному, так і на регіональному рівнях. Останнім часом спостерігається відхід від локального дослідження патології конкретної судини в напрямі глобальних досліджень судинно-мозкової патології шляхом застосування різноманітних сучасних діагностичних методик та аналітичної обробки результатів досліджень:

Матеріали та методи

Метод МРА (магнітно-резонансна ангіографія) візуалізує циркулюючу кров та створює додаткові можливості для виявлення судинних пошкоджень, дає змогу одержувати селективне зображення судин (подібне до зображення, яке одержуємо на звичайних ангіограмах), безпечно для хворого оцінити ступінь звивистості магістральних артерій та вен голови, а також виявити наявність стенозів чи оклюзії за рахунок отримання їх статичного (нерухомого) зображення на фоні МРТ-структурного ураження мозкової речовини. Ультразвукова діагностика судин мозку включає дві взаємодоповнюючі методики - це ультразвукове ангіоскенування та ультразвукова допплерографія. УЗ-ангіоскенування (УЗАС) можливе в кількох режимах роботи ультразвукової системи залежно від її типу та виду: чорно-білого зображення, ефекту кольорового картографування потоку крові та енергетичного кольорового кодування об’єму крові, колоризації тканинної перфузії. УЗ-ангіоскенування дає змогу візуалізувати структурні зміни - подовженості артерій (звивистість,

вигин, петля), аневризматичні розширення, стенозуючо-оклюзуючі ураження артерій із дефектом кровонаповнення просвіту судини, наявність гетерогенних утворень - від потовщення комплексу інтима-медіа до атеросклеротичних бляшок, тромбоемболів. Методика колоризації потоку крові при ангіоскенуванні дозволяє дослідити характер потоку крові, наявність турбулентності потоку та її причину. Однак швидкість зміни різноманітних гемодинамічних параметрів під час одного серцевого циклу (в середньому 1 серцевий цикл за 1 секунду) значно перевищує можливості сприйняття зорового аналізатора людини і тому потребує детальнішої графічної розкладки. Саме у цьому аспекті метод УЗДГ сьогодні більш чутливий. Ультразвукова допплерографія (УЗДГ) за допомогою олівцевого датчика дає змогу отримувати графічний сигнал з окремо взятої точки в проекції тієї чи іншої судини. Графічний профіль зміни лінійної швидкості потоку крові протягом серцевого циклу відображає характер потоку - ламінарний чи турбулентний, безперервність

чи вираженість переривчастості кровотоку, еластико-тонічні властивості конкретної судини, рівень внутрішньосудинного опору дистальніше від місця локації та залежність потоку крові від проявів гідродинамічного конфлікту (патент Держпатенту інтелектуальної власності України № 10262 А від 19.07.95). Особливість та основні переваги методики допплерографії полягають в узагальненні всіх локальних даних з досліджуваних сегментів артерій та вен, а інформація з окремих точок аналізується з погляду оцінки гемодинаміки всієї регіональної системи.

Висновки

Оскільки артеріальна та венозна ланки з’єднані в єдину гемодинамічну систему, яка на макрорівні пов’язана з органом-помпою - серцем, а на мікрорівні регулюється капілярним руслом, для об’єктивної діагностики церебральних дизгемій необхідне комплексне дослідження стану функціонування нагнітаючої функції міокарда (ЕхоКГ, УЗДГ), артеріо-венозного дизбалансу (УЗДГ) та рівня мікроциркуляції(комп’ютерна капіляроскопія).