Ефективність доплерометрії артерії яєчників у жінок з сальпінгоофоритом

 

Вступ

Ефективність терапії при сальпінгоофориті щільно звґязана з вчасною діагностикою та прогнозуванням розвитку ускладнень. Метою нашого дослідження була розробка системи діагностики тяжкості перебігу запалення під час сальпінгоофориту за даними доплерометрії яєчникового кровообігу.

Матеріали та методи

Для оцінки яєчникового кровобігу реєстрували криві швидкості кровобігу у яєчниковових артеріях, на апаратах складного сканування “Combizon-250” (Австрія), обладнаного дуплексним імпульсним допплеровським блоком “Doppler-300” та «Sonos - 1000» (США) з системою кольорового допплеровського картівання. У якості первинного матеріалу використовувались результати клініко-лабораторного обстеження 100 жінок, з яких контрольну групу (група І) склали 30 здорових та 70 жінок із сальпінгоофоритом (основна група). 32 (53,3%) жінки були обстежені в фолікулярну фазу менструального циклу, до початку лікування, і склали II дослідну групу. Інші, 28 (47,7 %) жінок з сальпінгоофоритом обстежені у лютеінову фазу менструального циклу до початку лікування захворювання і склали IIІ дослідну групу.

Результати

У жінок групи І (контрольна група) у яєчникових артеріях ми визначали зниження допплерометричних показників у лютеіновой фазі в порівнянні з фолікулярною фазою менструального циклу. Пульсаційного індексу (ПІ) - з 1,24±0,05 до 1,04±0,05 (р<0,05), індексу резистентності (ІР) - з 0,55±0,01 до 0,51±0,01 (р<0,05) та сістоло-діастоличного співвідношення (СДС) - з 3,6±0,07 до 3,1±0,04 (р<0,05). У жінок групи ІІ при аналізі даних доплерометрії у яєчникових артеріях, відзначене вірогідне (p<0,05) підвищення СДС, ІР, ПІ у фолікулярній фазі менструального циклу. ПІ склав 1,24±0,05 в I групі та 0,95±0,003 - в II, ІР - 0,55±0,001 та 0,48±0,001 відповідно, СДС - 3,61±0,007 та 2,55±0,004. При аналізі показників маткового кровообігу у II групі виявилося, що динаміка показників повторювала таку у I групі. В групі ІІІ - в яєчникових артеріях нами відзначене вірогідне підвищення ПІ, ІР, СДС (р<0,05) у порівнянні

з І та ІІ групами. СДС змінювалося сильніше, ніж інші параметри. При порівнянні показників у маткових артеріях виявлене вірогідне (p<0,05) зниження ІР та СДС у порівнянні з І та ІІ групами. ІР склав 0,49±0,01 в фолікулярній фазі менструального циклу та 0,47±0,33 в лютеіновій фазі, у ІІ групі - 0,71±0,04 і 0,65±0,033, в І групі - 0,69±0,011 і 0,68±0,014, відповідно. СДС склав 2,28±0,15 в фолікулярній фазі менструального циклу та 2,37±0,28 в лютеіновій фазі, у ІІ групі - 3,31±0,3 і 3,11±0,5, в І групі - 3,46±0,15 і 3,22±0,25, відповідно.

Обговорення

Результати дослідження показали, що у жінок збільшується перфузія яєчників до моменту овуляції і надалі значно не змінюється. Зниження індексу резистентності та сістоло-діастоличного співвідношення у яєчникових артеріях у жінок с загостренням сальпінгоофориту спостерігається вже при ранніх термінах захворювання (на 2-3 день). Найбільш значні зміни яєчникової гемодинаміки відзначені на 5-6 день захворювання при середньої продовженості захворювання 10-14 днів, при розвитку деструктивних процесів у яєчникі (виникнення аднекстумору та тубооваріального набряка).

Висновки

  1. Комплексне доплерометрічне дослідження швидкості кровообігу у яєчникових артеріях дозволяє достатньо точно визначити ступінь тяжкості порушення кровообігу у яєчниках при сальпінгоофориті у жінок, і є об'єктивним додатковим критерієм оцінки тяжкості перебігу сальпінгоофориту.
  2. Підвищення резистетністі яєчникових артерій при сальпінгоофориті є вкрай неблагодатною ознакою перебігу запального процесу і потребую негайного лікування порушення яєчникової мікроціркуляції, як профілактичний засіб направлений проти виникнення тяжких гінекологічних ускладнень.