Спосіб ультразвукового дослідження овуляції при гіпофізарно гіпоталямічно яєчникових дисфункціях у жінок з неплідністю

 

Вступ

В наш час особливу увагу при УЗ дослідженнях приділяється обчисленню коефіцієнтів. В теперішній складний час в Україні соціально-економічних відносинах виявляється тенденція до пониження народжування. Серед усіх форм неплідності частота жіночого фактору складає 50-60%. Особливо те, що неплідні шлюби за останній час дуже помолодшали з 35-38 років до 25-29 років і складають в середньому 12-15% і мають тенденцію до зростання, що визначає важливість роз рішення цієї проблеми. 78% подружнього непліддя складають обоє партнерів. Якщо на І місці в структурі жіночого непліддя стоїть трубо-перітоніальний фактор, то ІІ місці виявляється ендокринне непліддя, яке залежить від характеру порушень в гіпоталямо-гіпофізарно-яєчниковій системі (ГГЯС) та наявності супутніх ендокринних та соматичних захворювань і які в загалі з обох боків приводять до порушень фолікулогенезу та нідації яйцеклітини (Гойда Н.Г., Державна політика України щодо збереження репродуктивного здоров’я ПАГ 1998 № 2 с. 72-73). Відомий

спосіб гормонального дослідження фізикальним обстеженням стану статевої сфери не дає можливості об’єктивно характеризувати морфофункціональний стан матки та яєчників (Сметник В.П., Ткаченко І.Н., Москва. Медицина 1998 р.).

Матеріали та методи

Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб ультразвукового дослідження (УЗД) стану внутрішніх статевих органів. Цей спосіб дозволяє визначити форму, розмір та структуру геніталій у жінок з різнобічною патологією, але при одноразовому дослідженні УЗД не передбачає відхилень та ускладнень в процесі овуляції та індукції її без допоміжних обстежень. В основу наших досліджень покладено завдання розробки способу ультразвукового дослідження овуляції при гіпофізарно-гіпоталямічно-яєчникових дисфункціях у жінок з неплідністю, в якому досліджується скрінінг стану внутрішніх статевих органів в динаміці натурального та з індукцією овуляції менструальних циклів з визначенням преовуляторної зрівняльної тріади сонографії, що дасть змогу запобігти синдрому пустого фолікула, ановуляції та чрезмірної гіперстимуляції яєчників для визначення проведення своєчасного штучного запліднення. Це вирішується за допомогою вимірювання передньо-заднього, поперечного розмірів та довжини матки, товщини ендометрію,

двох взаємо перпендикулярних максимальних розмірів яєчників. Додатково досліджуються: внутрішньо-маткова текстура, яєчниковий фолікулогенез та цервікальне число в динаміці менструального циклу з визначенням: ендометріально-маткового коефіцієнту (ЕМК), яєчниково-маткового коефіцієнту (ЯМК), ендометріально-фолікулярного коефіцієнту (ЕФК), ендометріально-цервікального коефіцієнту при значенні:

Результати

 

Норма Гіпофункція ГГЯС Гіперфункція

ЕМК 0,23 ± 0,02 0,17 ± 0,01 ? а ? 0,35 ± 0,02

ЯМК 0,35 ± 0,02 0,19 ± 0,01 ? а ? 0,41 ± 0,02

ЕФК 0,52 ± 0,02 0,45 ± 0,02 ? а ? 0,80 ± 0,01

ЕЦК ?1,00 ± 0,01 0,79 ± 0,01 ? а ? 1,02 ± 0,03

Висновки

Запропоновані співвідношення тестів функціональної діагностики та вичислення цих коефіцієнти найбільш повно визначають циклічні зміни та їх порушення, що відбуваються в едометрії, матці, шийці, фолікулах яєчників при гіпофізарно-гіпоталямічно-яєчникових дисфункціях при неплідді, які повинні бути відповідними до строку внутрішньо-маткової інсемінації та допоміжних репродуктивних технологій. Розраховані вище коефіцієнти виявляються діагностичними критеріями при гіпоталямо-гіпофізарно-яєчникових дисфункціях. При наявності гіпопластичних процесів ЕМК, ЯМК, ЕФК, ЕЦК знижуються, а при гіперплатстичних процесах зростають.