УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Роль ультрасонографії в диференціальній діагностиці гострого панкреатиту

 

Вступ

Мета дослідження - оцінка інформативності ультрасонографії в диференціальній діагностиці гострого панкреатиту.

Матеріали та методи

Протягом 2003-2004 р.р.обстежено 539 пацієнтів з підозрою на гострий панкреатит.Ультразвукове обстеження виконувалось на апараті СІМЕНС ВЕРСА з датчиками частотою 2,0-4,0 мГц в режимі сірої шкали з використанням кольорової та енергетичної допплерографії по стандартній методиці.Ультразвукове дослідження виконувалась разом з лабораторною діагностикою та оглядовою рентгенографією на першому етапі клінічної діагностики.

Результати

Ультразвукове обстеження дозволило розділити всіх направлених пацієнтів з підозрою на гострий панкреатит на 5 груп:

  1. Із збільшенням розмірів підшлункової залози (ПЗ) ,змінами ехогенності (157).
  2. З нормальними розмірами ПЗ, але збільшенням панкреатичних ферментів в крові і сечі (23).
  3. З ускладненнями гострого панкреатиту (54).
  4. З неінформативною картиною ПЗ через здуття кишківника (38).
  5. З нормальною ехокартиною ПЗ.

Методами допплерографії в 56 випадках виявлена гіперваскуляризація тканини ПЗ із збільшення індексу периферичного опору та пульсаційного індексу в гастродуоденальній артерії (ГДА)-RI=0,85+ 0,04,РІ=2,18+0,04, паренхіматозних артеріях- RI=0,75+0,03,РІ=1,48+0,04,в 101 випадку-ПЗ була аваскулярна, індекс периферичного опору та пульсаційний індекс в ГДА були підвищені(RI=0,85+0,04,РІ=2,18+0,04. При кольоровій допплерографії у хворих 2 групи зафіксовано зростання індексу периферичного опору в гастродуоденальній артерії в 18 випадках(RI=0,85+0,04).При д еструктивних змінах в паренхімі відмічено зростання васкуляризації ПЗ.При панкреонекрозі відзначалась поява зон із зниженниям індексу резистентності і пульсаційного індексу в паренхіматозних артеріях нижче 0,57 і 1,02 відповідно , привисоких значеннях індексу резистентності і пульсаційного індексу (RI=0,88+0,03,РІ=2,3+0,04) в ГДА. В 3 випадках при підозрі на псевдокісти ПЗ методом кольорової допплерографії діагностовано аневризми судин черевного

стовбура.Хворим з з 1 , 3 і 4 груп на слідуючому етапі була проведена КТ. Хворим 2 групи проводилось динамічне УЗ-спостереження. Хворим 5 групи проведено комплексне УЗД обстеження органів черевної порожнини та заочеревного простору. Гострий холецистит діагностований в 166 випадках ( в 74 випадках було поєднання гострого холециститу і гострого панкреатиту),холедохолітіаз (38), гостра непрохідність кишок (12), ниркова коліка (34), розшаровуюча аневризма аорти(4),позаматкова вагітність(23). В 8 випадках був запідозрений гострий апендицит. В 4 випадках гострий панкреатит був дебютом клініки раку ПЗ.При виключенні патології органів черевної порожнини та заочеревного простору методом ультразвукової діагностики на слідуючому етапі були проведені інші методи обстежень(ЕГДС, РПХГ,діагностична лапаротомія),які дозволили уточнити діагноз : проривна виразка шлунка та 12-палої кишки (34), тромбоз мезентеріальних судин (3), гострий апендицит (24). В 3 випадках при клінічному обстеженні діагностована

абдомінальна форма інфаркту міокарда.

Висновки

Ультрасонографія є ефективним методом в диференціальній діагностиці гострих панкреатитів і разом з лабораторними тестами повинна проводитись на першому етапі діагностики.КТ повинна назначатись на другому етапі діагностики в залежності від результатів ультразвукового обстеження. При нормальній або неінформативній УЗ-картині і нормальних лабораторних показниках на слідуючи етапах проводити ЕГДС ,РПХГ, діагностичну лапароскопію.