Структурно-функціональні показники серця у хворих на цукровий діабет 2 типу
Вступ
Частота ускладнень з боку серцево-судинної системи при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу складає біля 75%. Патологічні зміни серця та судин при ЦД, його взаємозв’язок з ішемічною та гіпертонічною хворобами створюють значні труднощі в сучасній діагностиці та лікуванні цих захворювань.
Мета
Метою нашого дослідження було вивчення структурно-функціональних порушень стану міокарда у хворих на ЦД 2 типу з супутньою ГХ та ІХС.
Матеріали та методи
Вивчали систолічну та діастолічну функцію лівого шлуночка у 162 хворих на ЦД 2 типу, серед них було 106 чоловіків та 56 жінок; середній вік складав 51,8 ± 0,72 роки, тривалість захворювання - 11,2 ± 2,3 років. Всі хворі були розподілені на 3 групи: 1 група - 52 хворих на ЦД 2 типу; 2 група - 58 хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС, 3 група - 52 хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ГХ. Допплерехокардіографічне дослідження проводили на ультразвуковому сканері SonoACE 6000 C фірми Medison за стандартною методикою.
Результати
Аналіз результатів дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки свідчить про вірогідну зміну показників у всіх групах в порівнянні з контролем. Так, спостерігалось збільшення розмірів та об’ємів лівого шлуночка: КСР, КДР, КДО, КСО, лівого передсердя, більш суттєві зміни в 2 та 3 групах (р<0,01), що сприяло погіршенню скоротливої здатності міокарда. Особливо слід відмітити, що у 2 групі хворих зниження ФВ становило від 40 до 30%, а в 1 групі відмічалась лише тенденція до її зниження. В залежності від ВТС та ІММ відмічались різні домінуючі типи ремоделювання ЛШ: в 1 групі виявлялась гіпертрофія міокарда ЛШ, де потовщення стінок було незначним, ВТС дорівнює 0,44±0,02; в 2 групі - гіпертрофія набуває ексцентричного типу ремоделювання, де ВТС складає 0,46±0,03, а ІММ достовірно збільшується (р<0,05); в 3 групі - концентричний тип ремоделювання, при якому суттєво збільшується як ІММ, так і ВТС (р<0,05). Аналіз трансмітрального потоку виявив зменшення максимальної швидкості
(Е) в фазу раннього наповнення лівого шлуночка в 1 та 3 групах, яка була більш вираженою у хворих 3 групи. Співвідношення Е/А знижувалось вірогідно з контрольною групою в 1 та 3 групах, тоді як у 2 групі цей показник суттєво збільшувався (р<0,001), що супроводжувалося скороченням часу ізоволюмічного розслаблення (IVRT) і прискоренням часу швидкості раннього наповнення (Тdec). У обстежених хворих визначали різні типи діастолічної дисфункції.
Висновки
- Цукровий діабет 2 типу сприяє комплексній структурно-функціональній перебудові серця з виникненням в переважній більшості випадків концентричного ремоделювання та концентричної гіпертрофії лівого шлуночка з тенденцією до зменшення скоротливої здатності міокарда.
- У хворих з поєднанням ЦД 2 типу та ІХС спостерігаються більш значні порушення систолічної функції, змінюється геометрія серця переважно у вигляді ексцентричної гіпертрофії, виявляється діастолічна дисфункція за рестриктивним типом.
- Сполучення ЦД 2 типу та ГХ призводить до помірної та вираженої концентричної гіпертрофії ЛШ з формуванням суттєвого порушенням як систолічної, так і діастолічної дисфункції за типом порушення розслаблення.