Особливості маткової гемодинаміки у породіль,які перенесли гестаційний пієлонефрит під час вагітності

 

Вступ

Незважаючи на удосконалення методів проведення лікувально-профілактичних заходів, в останнє десятиріччя спостерігається зростання частоти та важкості пуерперальної захворюваності, яка може коливатись від 10 до 50% залежно від факторів ризику її виникнення. Серед факторів ризику одне з вирішальних місць належить інфекційним захворюванням сечовивідних шляхів, зокрема гестаційному пієлонефриту (ГП). Тому питання профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень у породіль з ГП є надзвичайно актуальним в сучасному акушерстві.

Матеріали та методи

Основну групу склали 60 породіль, яки перенесли пієлонефрит під час вагітності віком 18-36 років. До контрольної групи увійшли 30 здорових породіль. Клінічний перебіг пологів був ускладнений у більшості жінок основної групи, в тому числі тривалий безводний проміжок - у 10 (16,67%) , передчасний розрив оболонок- у 9 (15%), слабість пологової діяльності - у 7 (11,67%), затяжні пологи - у 5 (8,33%) жінок. Післяпологові ускладнення виникли у 14 (23,33%) породіль основної групи: субінволюція матки - у 10 (16,67%) та ендометрит- у 4 (6,67%) випадках. Характер скоротливої здатності та інволюції матки оцінювали на 2 та 5 добу пуерперію на апараті

"Aloka 1400" (Японія). Для візуалізації та біометрії матки, ехографічне обстеження проводили трансабдомінально та трансвагінально. Для оцінки характеру кровообігу у післяпологовій матці проводили реєстрацію кривих швидкостей кровотоку з визначенням систоло-діастолічного відношення (С/Д), індекса пульсації (ІП) та індекса резистентності (ІР) в висхідних гілках маточних артерій на апараті складного сканування

"Combizon-250" (Австрія), обладнаного дуплексним імпульсним доплеровським блоком "Doppler-300". Ехографічне та доплерометричне обстеження післяпологової матки проводили за рекомендаціями А.Н.Стрижакова та А.І. Давидова (1999).

Результати

Аналіз даних, отриманих при ехографічному досліджені післяпологової інволюції матки показав, що у породіль, які перенесли пієлонефрит під час вагітності, вже на 2 добу післяпологового періоду спостерігались більш високі показники усіх вивчаємих біометричних параметрів у порівнянні з контрольною групою. При доплерометричному дослідженні у породіль контрольної групи з 2 по 5 добу післяпологового періоду спостерігалося вірогідне збільшення якісних показників маткового кровотоку, а саме, систоло-діастолічного відношення і індексу резистентності. У породіль основної групи визначалось значне відставання процесу нормалізації матковій гемодинаміки. Дослідження маткового кровоплину показало лише незначне підвищення С/Д і ІР, які суттєво відрізнялись від змін аналогічних показників кровотоку в матковій артерії у здорових породіль. При розвитку післяпологових ускладнень ця різниця в окремих випадках сягала 1,4- 1,7 раз. Отримані дані дозволяють припустити, що порушення маткового кровообігу, супутні

післяпологовим ускладненням з боку матки (субінволюція, ендометрит та ін.), є наслідком перенесеного пієлонефриту і взаємопов’язані із порушенням ниркової, а також центральної гемодинамики ниркового генезу, які викликані цим захворюванням.

Висновки

Використання ультразвукової доплерометрії для оцінки маткового кровоплину дозволяє достовірно прогнозувати ризик виникнення ускладнень у післяпологовому періоді у породіль, які перенесли ГП під час вагітності.