УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Особливості ехоструктури щитоподібної залози у осіб, що працюють в умовах впливу електромагнітного поля високої напруги промислової частоти

 

Вступ

Антропогенна дія електромагнітного поля (ЕМП) високої напруги, промислової частоти є актуальною медико-біологічною проблемою. Тому стан здоров`я енерговиробників, шляхи корекції порушень, що виникають під впливом ЕМП, профілактичні заходи по зниженню захворюваності - це ті невідкладні задачі, вирішення яких повинно входити в соціальну програму кожного підприємства енергосистеми. Одним з аспектів вивчення функціонального стану регуляторних систем працюючих в умовах впливу ЕМП було ультразвукове дослідження щитоподібної залози (ЩЗ).

Матеріали та методи

Дослідну групу склали 165 робітників підприємства Дніпрообленерго - особи працездатного віку, з стажем роботи до 5 років (26%) і більше (74%).

Результати

Зміни ехоструктури ЩЗ виявлені майже у 87% обстежених, головним чином, у осіб переважно зі стажем роботи більше 10 років. Найбільш характерними, виявленими патологічними ознаками змін ЩЗ було дифузне зниження ехогенності струми. В деяких випадках ступінь зниження ехогенності досягала рівня акустичної густини м’язів. Однак, якщо останні мають неоднорідну структуру, то ехоструктура ЩЗ залишається дрібногранулярною та однорідною. Другою характерною ознакою була зміна об’єму органу, яка зареєстрована у 45% з числа обстежених. На ехограмах у 12% хворих простежується вип’ячування передньої поверхні органу, зміщення судинного пучка латерально або назад. Найчастіше визначалося рівномірне збільшення всіх відділів ЩЗ. Окрім дифузного зниження ехогенності і збільшення органу різного ступеню, спостерігали зміни ехоструктури ЩЗ у вигляді анехогенних, гіперехогенних або змішаних утворень для розпізнання яких, поряд з ультрасонографією, використовували контрольовану ультразвуком пункційну біопсію з

одночасним продовженням ехосканування. Застосування такого підходу значно підвищило діагностичну ефективність проведеного клініко-інструментального дослідження даної категорії робітників. Визначення в мазках, отриманих з дифузно зміненої тканини ЩЗ, гіпертрофованих клітин фолікулярного епітелію стало основою для морфологічної верифікації діагнозу - тиреоїдіт у 62% обстежених. На основі цитологічного дослідження матеріалу, отриманого з нодулярних уражень тиреоїдної тканини, було зроблено висновок про розвиток аденоматозних вузлів у 15 хворих тиреоїдітом. Таким чином, у працюючих в умовах ЕМП високої напруги виникають зміни з боку ендокринної системи, які приводять до порушення процесів обміну, погіршення саморегуляції, виснаження компенсаційно-адаптаційних механізмів.

Висновки

Результати проведеного дослідження показують наявність високих інформативних можливостей методу ультразукового сканування, який дозволяє проводити диференційну скринінг-діагностику функціональних та органічних порушень щитоподібної залози з подальшим поглибленим дослідженням і застосуванням інших цілеспрямованих методів діагностики.