Етапи ультразвукової діагностики обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів плода та пренатальна диспансеризація

 

Вступ

Невирішеність питань щодо послідовності пренатальної діагностики та диспансеризації плодів з обструктивними уропатіями призводить до необґрунтованого переривання вагітності. Удосконалення кожного етапу дає можливість обґрунтування найбільш раціональної тактики ведення пре- і постнатального періодів, і тим самим покращити показники перинатальної захворюваності, інвалідності і смертності від означеної патології. Метою нашого дослідження було - розробити комплекс ультразвукових обстежень та їх послідовність у жінок з пренатально виявленими обструктивними уропатіями плода в залежності від ступеня тяжкості, стану плода і можливості постнатальних ускладнень.

Матеріали та методи

Для досягнення мети вивчено результати пренатальної діагностики обструктивних уропатій плода різного ступеню тяжкості у 150 вагітних. Контрольну групу склали 40 жінок з фізіологічним розвитком плода, які народили здорових дітей. Усім вагітним проводилося ультразвукове дослідження за допомогою апарату "Aloka SSD-630" (Японія) в терміні 13-40 тижнів вагітності за оригінальною схемою індивідуального обстеження плода і плаценти.

Результати

В результаті ретроспективного аналізу даних, отриманих при обстеженні дітей після народження на протязі перших двох років життя, в 66 (64,1 %) випадках не було виявлено ознак аномального розвитку нирок і сечовидільних шляхів, які спостерігалися під час вагітності. Крім того, у 22 (33,3 %) плодів відмічалося самовирішення пієлоектазії ще внутрішньоутробно (після 33 тижнів). Ознаки вродженої обструктивної уропатії були виявлені у 37 (35,9 %) дітей. На підставі отриманих даних нами розроблено тактику спостереження за плодами з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів в залежності від варіантів перебігу. Основні етапи:

1) обстеження вагітних групи високого ризику в терміни 10-14, 18-20, 24-26 та 36 тижнів для уточнення ступеня тяжкості вади розвитку сечової системи плода і вчасної пренатальної диспансеризації;

2) ретельний пошук ультразвукових маркерів хромосомної патології плода при наявності ехографічних ознак ділятації чешечно-мискового комплексу;

3) визначення трьох розмірів нирок, передньо-заднього діаметру миски, індексів - мисково-ниркового та "нирка-живіт", товщини паренхіми та двох розмірів сечового міхура;

4) обов`язкове пренатальне диспансерне спостереження з наступним урологічним обстеженням після народження при виявленні УЗ ознак патологічної ділятації ЧМК плода.

Висновки

  1. Пренатальна діагностика і диспансеризація плодів з обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів сприяли диференційному визначенню транзиторних пієлоектазій та достатньо ранньому відокремленню групи плодів з патологічною ділятацією верхніх сечових шляхів.
  2. Пренатальне встановлення типу перебігу обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів у плода дозволило не проводити переривання вагітності, а визначити оптимальний обсяг спеціалізованих заходів для новонародженого.