УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Значення пренатальної ехокардіографії та вплив її на захворюваність та смертність від вроджених вад серцево-судинної системи

 

Вступ

Вроджені вади серця (ВВС) є причиною біля 40% перинатальних втрат і нерідко призводять до летальних наслідків на першому році життя. У порівнянні з іншими аномаліями розвитку у структурі причин смертності дітей першого року життя ВВС займають одне з перших місць. Серед дітей, які мають ВВС, 14-22% помирають на першому тижні життя, 19-27% - протягом першого місяця, 30-80% не доживають до одного року. Деякі вади можуть спонтанно зникати (дефект міжшлуночкової перетинки, вторинний дефект міжпередсердної перетинки), інші легко корегуються, а великі структурні дефекти або неоперабельні мають великий ризик при оперативному лікуванні. Рівень розвитку кардіохірургії в теперішній час дозволяє успішно проводити корекцію більшості складних вад серця в ранньому постнатальному періоді, а інколи, і в перші часи життя. У зв'язку з цим, метою нашого дослідження було вивчення можливостей пренатальної ЕхоКГ та визначення максимально інформативних критеріїв пренатальної діагностики вад серця, вираженості

серцевої недостатності, порушень ритму та провідності, викликаними даною ВВС та розробка подальшої тактики ведення вагітності, доцільності її пролонгації та прогнозу раннього неонатального періоду. Враховуючи вищезазначене, вибором напрямку нашого дослідження була пренатальна ультразвукова діагностика ВВС в залежності від методичних підходів у вагітних жінок для зниження перинатальної захворюваності та смертності.

Матеріали та методи

Було обстежено 150 жінок, у плодів яких пренатально діагностовано ВВС. Всім пацієнткам у терміні вагітності від 16 до 39 тижнів пренатальна ЕхоКГ була проведена на апараті "Aloka - SSD 2000" трансабдомінальним трансд"юссером з частотою сканування 3,5 МГц по розробленому у нашому відділенні стандартному протоколу, ЕхоКГ у новонароджених - на УЗ сканері

"Medison-SA 9900" трансторакальним трансд"юссером з частотою сканування 5-7 МГц. Деталізоване ехокардіографічне дослідження плода включало: оцінку чотирьохкамерного зрізу; отримання зрізу через три судини; оцінку вихідних трактів лівого та правого шлуночків; зріз через дугу аорти; та допплерометричні показники на клапанах, магістральних судинах, НПВ та венозній протоці, а також оцінку внутрішньосерцевої та периферичної гемодинаміки та ритму серця.

Результати

З отриманих результатів видно, що серед виявлених вад серця у плода домінують ті, діагностика яких базується лише на оцінці чотирикамерного зрізу (48,5%). Слід відмітити, що значна доля вроджених вад серця прийшлася на дефекти міжшлуночкової перетинки (ДМШП) - 20,6%. Цю закономірність підтверджують і дані літератури. Суттєву допомогу в ехографічній діагностиці ДМШП справляло в наших дослідженнях кольорове допплерівське картування, котре дозволяло помітити навіть незначні потоки крові через септальні дефекти. Задовільні перинатальні результати відзначалися у вагітних, плоди яких не мали допплерометричних ознак серцевої недостатності.

Висновки

Отже, використання стандартизованої методики ультразвукового обстеження серця плода дозволяє удосконалити пренатальну діагностику ВВС. Кольорове допплерівське картування та імпульсну допплерографію слід вважати обов'язковими складовими компонентами комплексного ехокардіографічного дослідження плода для визначення тяжкості гемодинамічних порушень.