Оцінка статевого розвитку за допомогою ультрасонографії внутрішніх геніталій у дівчаток, опромінених чинниками чорнобильської катастрофи

 

Вступ

Захворювання щитовидної залози здатні не лише детермінувати, але і бути прямою причиною формування патології статевого розвитку. Особливої уваги потребують підлітки, опромінені в пренатальному періоді розвитку та у віці до 3 років.

Матеріали та методи

При обстеженні статевого розвитку 275 дівчаток, евакуйованих з 30-км зони, у 44,0% виявлено девіації пубертату, в тому числі - порушення оваріально-менструального циклу у 12,0 %.Для об'єктивної оцінки стану гонад у дівчаток 16-18 років проводилися ультразвукові дослідження внутрішніх геніталій. При цьому визначалися середні параметри матки та яєчників, їх ехогенність та ехоструктура.

Результати

Аналізуючи отримані дані встановлено, що у дівчаток 16-18 років спостерігалось зменшення розмірів матки у 15,2 % та у 10,9 % - зменшення розмірів яєчників при порівнянні із нормативними показниками. При оцінці ехоструктури яєчників відмічена її неоднорідність: мікрофолікулярний яєчник визначено у 17,4 %, ущільнення капсули - у 9,4 % дівчаток. Слід відмітити, що неоднорідність ехоструктури у вигляді мікрофолікулярного яєчника частіше зустрічалася у високорослих дівчаток з верифікованим діагнозом - пубертатний диспітуітаризм. Приймаючи до уваги припущення про те, що виявлені зміни в структурі і розмірах гонад при ультразвуковому дослідженні здатні призвести до виникнення порушень репродуктивної системи, проводилася оцінка прогнозу ризику ендокринної неплідності у евакуйованих з 30-км зони, за допомогою розробленої нами математичної моделі. При цьому, були відібрані три блоки показників, які характеризують стан статевого розвитку. Найбільш інформативним для прогнозування ризику ендокринної

неплідності є третій рівень розрахунку, який ґрунтується на результатах проведеного дівчаткам ультразвукового дослідження органів малого тазу. У 13,6 % обстежених дівчаток прогнозувався легкий ступінь ризику, у 4,5% - середній. Високого ступеню ризику, за результатами аналізу показників третього рівню інформації, не прогнозовано.

Висновки

Таким чином, на тлі виявленої тиреоїдної патології у дівчаток, евакуйованих з 30-км зони, відмічається підвищення частоти пубертатного диспітуітаризму, зміни ультраструктури тканини внутрішніх геніталій, зокрема, мікрофолікулярні яєчники, зниження ехогенності та неоднорідність ехоструктури їх тканини. Виявлені девіації пубертату можуть бути наслідком порушень нейроендокринної регуляції функцій організму дітей під впливом чинників як радіаційної так і нерадіаційної природи. Ступінь виявлених структурних зрушень в яєчниках не дають підстави для висновку про початок формування патології в них, проте можуть обґрунтовувати необхідність віднести зазначену категорію дітей до групи ризику розвитку ендокринного непліддя.