УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Можливості ультразвукового розпізнавання морфологічних змін серця при інфекційному ендокардиті: порівняння з хірургічними знахідками

 

Вступ

Для того, щоб виявити вегетації та інші клапанні ураження, зумовлені інфекційним ендокардитом, широко застосовують ехокардіографію. Ми вирішили проаналізувати, наскільки повно відповідають доопераційні ехокардіографічні дані, отримані як трансторакальним (ТТЕ), так і черезстравохідним (ТЕЕ) методами, тим морфологічним змінам, які виявляють під час операції.

Матеріали та методи

Проведено ретроспективну оцінку доопераційних ультразвукових даних і їх порівняння з хірургічними знахідками, задокументованими в протоколах операцій послідовних 173 хворих, яким здійснили хірургічне втручання з приводу інфекційного ендокардиту в Львівському кардіохірургічному центрі за період з січня 1997 року до грудня 2003 року. Ехокардіографічне обстеження виконували на діагностичному апараті "ACUSON 128XP". ТЕЕ проводили двоплощинним датчиком 5 МГц під місцевим знечуленням горла аерозолем лідокаїну. Саму лише ТТЕ проводили у 105 хворих (18 з них із протезованими клапанами), обидві методики (ТТЕ + ТЕЕ) застосовували у 68 хворих (21 із протезованими клапанами).

Результати

Ехокардіографічне трактування виявлених на операції морфологічних змін виявилося правильним в усіх випадках, однак у 36 випадках (20,8%) діагноз був неповним (у 16 хворих - нативні клапани, у 20 - протезовані клапани). Неповна морфологічна оцінка стосувалася насамперед кількості вегетацій і їх розміщення на стулках клапанів чи довкола кільця клапанного протеза (14 випадків); наявності перфорацій на стулках, їх кількості та розмірів (6 випадків); біляклапанних абсцесів та їх поширеності на суміжні структури (5 випадків); наявності чи розмірів парапротезних нориць (7 випадків); наявності інфекційних вогнищ на стінках лівого шлуночка (3 випадки); залучення іншого клапана поза основним вогнищем ураження (1 випадок). Лише в цьому останньому випадку виявлені під час хірургічного втручання неочікувані морфологічні зміни зумовили значне розширення об'єму операції. Не виявлено статистично достовірної відмінності за частотою неповноти ехокардіографічного діагнозу між групами з ураженням мітрального

чи аортального клапанів (22,5% і 19,8%; р=НД), з нативними клапанами чи протезованими (17,0% і 23,6%; р=НД). Однак, використання ТЕЕ cуттєво зменшує частоту неповного розпізнавання такого серйозного ускладнення, як перивальвулярні абсцеси. У 6 із 11 хворих з абсцесами була проведена ТЕЕ, яка дозволила у всіх випадках діагностувати абсцес. При ТТЕ в жодного з цих хворих не було виявлено ознак абсцесу. Лише у 2 випадках абсцес було виявлено при ТТЕ. У 3 інших хворих, яким також не проводили ТЕЕ, абсцеси були випадковою знахідкою на операції.

Висновки

Проведений нами аналіз свідчить, що ехокардіографічне обстеження дає можливість правильно розпізнати морфологічні зміни в серці, зумовлені інфекційним ендокардитом, однак у 20,8% випадків діагноз є неповним. Додатково виявлені неочікувані зміни під час операції мали вирішальний вплив на об'єм хірургічного втручання лише в одному випадку. ТЕЕ бажано проводити перед операцією всім хворим на інфекційний ендокардит, незалежно від якості зображення, отриманого за допомогою ТТЕ.