УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

Доопераційна цитологічна диференційна діагностика новоутворень щитовидної залози. нові підходи

 

Вступ

Злоякісні новоутворення щитовидної залози раніше складали незначну частину всіх пухлин людини. Після аварії на ЧАЕС частота тиреоїдних раків у дітей України перевищила доаварійні показники в 8-10 разів. Тому завдання діагностики та лікування раку щитовидної залози дуже актуальні. Проблема своєчасного виявлення раку щитовидної залози вирішується завдяки застосуванню найбільш ефективного на сьогодняшній день методу доопераційної цитологічної діагностики (ДЦД) матеріалу, отриманого під час тонкогольчатої аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) новоутворень щитовидної залози. Нажаль, показники точності цитологічних діагнозів, коливаються в межах 67-94%. Наближенню точності ДЦД до 100%, заважають проблеми, пов'язані з отриманням адекватного пункційного матеріалу, з ідентіфікацією різних типів клітин та з визначенням надійних маркерів малігнізаці. В даній роботі вирішуються проблеми отримання адекватного пункційного матеріалу шляхом введення цитологічного дослідження нативних препаратів

під час пункції. Підвищення точності ДЦД досягається шляхом використання як відомих так і відкритих нами маркерів малігнізації. Показані нові підходи та методи визначення малігнізації в ДЦД.

Матеріали та методи

Використовується матеріал, отриманий під час ТАПБ доброякісних та злоякісних новоутворень щитовидної залози. Пунктати фіксували метанолом та обробляли за стандартною методікою Май-Грюнвальд-Гимзе (МGG). Використовується непрямий імунопероксидазний імуноцитохімічний метод за допомогою антитіл до тиреоглобуліну, кальцитоніну, цитокератинів, епітеліальних глікопротеїнів, лейкоцитарних антигенів, цитокератину 17. Використовуються цитохімічні методи виявлення сукцинатдегідрогенази та йодпероксидази.

Результати

В роботі показані нові підходи до ДЦД:

  1. Введено морфологічнє дослідження цитологічних препаратів під час ТАПБ за метою визначення інформативністі пунктатів і зменьшення кількості повторних пункцій
  2. Використовуються відомі імуноцитохімічні та цитохімічні маркери малігнізації для визначення типу клітин пухлин чи метастазів щитовидної залози та диференціації епітеліальних клітин від інших тканин
  3. Визначено нові морфологічні особливості клітин новоутворень щитовидної залози
  4. Розроблено новий цитохімічний метод визначення йодпероксидази в пунктатах
  5. Знайдено новий маркер малігнізації фолікулярного епітелію - цитокератин 17, придатний для практичного застосування в диференційній цитологічній діагностиці

Висновки

Таким чином, розроблено нові підходи та методи, які дозволяють підвищити ефективність та точность ДЦД.