ЧЕРЕЗШКІРНІ ВТРУЧАННЯ ПІД КОНТРОЛЕМ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРИВОДУ РАННІХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

Стойка В.І., Ревес В.Ю., Буренкова І.М.

Ужгородський національний університет, Обласна клінічна лікарня, Ужгород


Вступ. До сьогоднішнього дня, незважаючи на високий рівень розвитку малоінвазивної хірургії, залишається актуальним питання лікування ранніх післяопераційних ускладнень після виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ). Великі потенційні можливості у вирішенні даної проблеми мають черезшкірні втручання під контролем ультразвукового дослідження (УЗД).


Мета дослідження: вивчення раціональності та ефективності лікування ускладнень в ранньому післяопераційному періоді після перенесеної ЛХЕ та проведення черезшкірних мініінвазивних втручань під контролем УЗД


Матеріали і методи дослідження: За період з 2005 року по грудень 2007 року під нашим спостереженням знаходилось 26 хворих, які після проведеної лапароскопічної холецистектомії мали ранні післяопераційні ускладнення (біломи, скопичення рідини, жовчні запливи, неорганізовані гематоми, абсцеси як органної, так і позаорганної локалізації).

Більшість обстежених хворих становили жінки працездатного віку(88%), яким було виконано лапароскопічну холецистектомію в плановому порядку. Тривалість захворювання після проведеного оперативного втручання (ЛХЕ) та розвиток раннього післяопераційного ускладнення складав від 3 до 30 днів. Клінічна картина ускладнень проявлялась гіпертермією у 18 хворих, больовим синдром у 21хворого, диспептичним синдромом 8 хворих.

Всім пацієнтам перед проведенням маніпуляції проводили загально-кілінічні аналізи та рентгенологічне дослідження грудної клітки і черевної порожнини з метою виявлення ускладнень зі сторони легень (реактивний плеврит, релаксація діафрагми, пневмонія) та вторинних ознак патології черевної порожнини (ознаки часткової непрохідності кишечника, контур гнійника)

Діагностичні і лікувальні маніпуляції виконували із застосуванням апарату Aloka 3500, який оснащений конвексним і лінійним датчиками.

Для пункції та дренування застосовували стилет-катетери, термопластичні одно- чи двохпросвітні дренажі, голки Chiba 19-16G. Медикаментозне забезпечення втручань: антибіотики (при наявності інфікованого і гнійного вмісту, з врахуванням антибіотикограми), антисептики (розчин дексану, бетадину, діоксидину та ін). Застосвували місцеву анестезію Sol. Novocaini 0.25% 20-50мл після премедикації наркотичними анальгетиками.

В залежності від локалізації рідинних утворень, голки і дренажні трубки проводили черезбрюшинно, а у виключних випадках – пунктували через шлунок і печінку.

Черезшкірні втручання виконували з приводу різноманітних рідинних післяопераційних утворень гнійно-запального походження (біломи, скопичення жовчі, жовчні запливи, неорганізовані гематоми, абсцеси і т.д.).

При розмірах абсцесу до 4.0см перевагу віддавали пункційній методиці. Кількість лікувальних пункцій до повного виздоровлення склало від 1 до 5.

При діаметрі абсцесу більш ніж 4.0см, наявності декількох вогнищ або неефективності пункційного лікування застосували черезшкірне дренування або поєднання декількох методик. Термін лікування склав від 3 до 22 діб, в середньому 10-16діб.


Результати дослідження: Розташування гнояків в піддіафрагмальному просторі було показом до дренування по одній із методик, частіше за все стилет-катетером з переважним встановленням двох катетерів або двохпросвітного дренажу для постійного відсмоктування та іррігації патологічних порожнин. Термін дренування від 5 до 18діб. При підпечінковому розташуванню біломи або абсцесу, застосовували лікувальні пункції. Кількість втручань 1 - 4 при підпечінковому розташуванні патологічних вогнищ.


Висновок. Сумарний позитивний ефект у вигляді повної ліквідації абсцесів та інших рідинних утворів в черевній порожнині шляхом черезшкірних втручань під контролем УЗД склав 93%. Черезшкірні втручання під контролем УЗД – ефективний метод лікування ранніх післяопераційних ускладнень після виконання лапароскопічної холецистектомії, застосування якого є ефективною альтернативою повторній операції.