ЕХОГРАФІЧНІ ТА ДОППЛЕРОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ГІПОКСІЄЮ
Лук’янова І.С., Медведенко Г.Ф., Журавель І.А., Гавриленко О.С.
ДУ«Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», відділення функціональної діагностики (зав.-проф. І.С.Лук’янова), Київ
Вступ. Зростання ниркової патології у дітей і дорослих, витоки якого сягають в раннє дитинство, обумовлює зацікавленість до вивчення характеру ураження органів сечовидільної системи у новонароджених.
Як відомо, в умовах гіпоксії у новонароджених відбувається перебудова кровообігу, яка забезпечує поліпшене постачання киснем мозку і серця і обмежене – інших органів, в тому числі печінки, м’язів, нирок Ураження нирок у новонароджених з тяжким ступенем гіпоксії часто не діагностується в зв’язку з першорядними проявами з боку центральної нервової системи та респіраторного дистрес-синдрому.
Мета дослідження. Вивчення стану сечовидільної системи у новонароджених з перинатальною гіпоксією за даними ехографічного та допплерометричного дослідження.
Обстежено 36 новонароджених, які народилися в стані асфіксії помірного та тяжкого ступеню. Контрольну групу склали 20 новонароджених без ознак перинатальної гіпоксії.
Ехографію нирок та допплерівське дослідження гемодинаміки виконані на ультразвуковому апараті “SA 9900” (“MEDISON”, Корея) конвексним і лінійним трансдюсерами з частотою 3,5 – 5 МГц за стандартними методиками.
Стан ниркової гемодинаміки вивчали за показниками максимальної швидкості потоку , максимальної діастолічної швидкості, індексу резистентності(РІ), пульсаційного індексу(ПІ).
Результати дослідження. Ехографічне дослідження показало, що у 7 (19,4 %) новонароджених основної групи мали місце зміни ехоструктури нирок у вигляді нечіткості диференціації паренхіми на корковий та мозковий шари. В контрольній групі у однієї дитини (5 %) відмічалося підвищення ехогенності пірамідок, яке, імовірно, було обумовлено проявами сечокислого інфаркту. В основній групі підвищення ехогенності пірамідок спостерігалося у 6(16,7 %) дітей, і могло бути пов’язано не тільки з сольовим фактором, а й з преципітацією білкових фракцій на фоні гіпоксії та ацидозу.
При допплерометрії у 12 (33,3 %) дітей основної групи виявлено підвищення тонусу судин [ПІ = (1,79+0,06); РІ = (0,87+0,07)]; у 6(16,7%) дітей – зниження тонусу судин [ПІ =(1,07+0,09);РІ =(0,59+0,06)].
Отримані дані корелювали з результатами клініко-лабораторних досліджень. У 12 (33,3%) дітей основної групи, які мали тяжкий ступінь гіпоксичних порушень відмічені зміни з боку сечовидільної системи – прояви олігурії, зміни біохімічних показників функції нирок – підвищення сечовини крові до (28,7+0,16) ммоль/л проти (7,8+0,1) ммоль/л в контрольній групі; креатиніну до (0,132+0,003)ммоль/л проти (0,012+0,002) ммоль/л в контрольній групі. Слід відмітити, що допплерометричні дані про зміни судинного тонусу у більшості випадків передували клінічним та біохімічним показникам ураження нирок.
Висновок. Ультразвукова діагностика уражень нирок з проведенням дослідження ниркової гемодинаміки дозволяє виявляти ранні ознаки та своєчасно проводити корекцію терапії порушень сечовидільної системи у новонароджених з перинатальною гіпоксією.