ЕХОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ УСКЛАДНЕНОМУ ПЕРЕБІГУ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ВІКУ

Іголкіна О.Д., Лук’янова І.С.

Державна установа “ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, Київ

Вступ. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) відносять до найбільш розповсюджених захворювань дітей всіх вікових груп. Внаслідок високої реактивності вилочкової залози до патологічних процесів навіть короткочасне респіраторне захворювання може спричинити зміну її розмірів.

Метою роботи було провести оцінку ехографічних змін вилочкової залози у дітей перших 3-х років життя на тлі ускладнень ГРВІ.

Матеріали та методи. Ультразвукове дослідження вилочкової залози було проведено 122 дітям від 3 до 36 міс., які були госпіталізовані з приводу ускладненого перебігу ГРВІ, з них 78 дітям із гострою пневмонією, 44 дітям із обструктивним бронхітом. Групу контролю склали 30 здорових дітей відповідного віку. Ультразвукове дослідження тимуса проводили на ультразвуковому сканері “Sonoline G-40” фірми ”Siemens” (Німеччина) мультичастотними лінійними датчиками (частота 7,5-10 Мц). Визначали лінійні параметри з сумарною масою залози шляхом складання мас лівої та правої часток за формулою та оцінювали ехогенну структуру залози з якісною оцінкою кровотоку.

Результати. Ехометричні лінійні параметри вилочкової залози (довжина, товщина, ширина) не мали різниці між групами хворих та здорових дітей, вірогідну відмінність мали розміри перешийка залози. Відмінності спостерігалися при вивченні ехоструктури вилочкової залози. У здорових дітей ехоструктура тимуса була однорідною із наявністю незначної кількості точкових або лінійних гіперехогенних включень (1-2 на 1 см²). Зміни в паренхімі вилочкової залози у дітей із гострою пневмонією полягали у появі множинних гіперехогенних лінійних включень, що відображало посилення васкуляризації залози за даними кольорового допплерівського картирування. Найбільш значні зміни ехоструктури тимуса спостерігалися при обструктивних бронхітах у дітей: поряд із множинними гіперехогенними елементами, що свідчили про підвищення судинного малюнку, відмічалися ділянки тканини із зниженою ехогенністю, що ймовірно відповідало набряку паренхіми.

Висновки. У дітей перших 3-х років життя, які хворіли на гостру пневмонію та обструктивний бронхіт, визначалися зміни вилочкової залози, які полягали у збільшенні перешийку, змінах ехоструктури тимуса та посиленні його васкуляризації. Більш виражені зміни спостерігалися у хворих на обструктивний бронхіт.

Таким чином, ультразвукове обстеження вилочкової залози має бути включеним до алгоритму обстеження дітей перших 3-х років життя із гострою бронхолегеневою патологією для об’єктивного підтвердження тяжкості перебігу ГРВІ.