УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

КУКСИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Ляшук П.М., Буймістр Н.І., Рибак О.В., Станкова Н.І.

Буковинський державний медичний університет, Обласний медичний діагностичний центр, Обласний клінічний ендокринологічний диспансер, Чернівці


Вступ. Удосконалення методів діагностики карцином щитоподібної залози (ЩЗ), гіпертрофічних форм автоімунного тиреоїдиту, йододефіцитних захворювань (вузлові утворення, дифузні зоби великих розмірів), хвороби Грейвса, кіст призвели до збільшення кількості резекцій ЩЗ. Чим молодший вік пацієнта з вузлом ЩЗ, тим частіша ймовірність неоплазми. Залишок паренхіми (кукса) може бути основою рецидиву захворювання і, зрозуміло, причиною повторних операцій. Зауважимо також, що оперативне лікування хвороби Грейвса направлено не на першопричину захворювання, а полягає у видаленні гіперфункціонуючої ЩЗ. Це практично не впливає на перебіг автоімунного процесу в організмі, оскільки кукса ЩЗ за субтотальної її резекції – мішень для стимулювальних антитіл, що призводить до рецидиву тиреотоксикозу, який можна розглядати не як „рецидив”, а продовження хвороби.


Матеріал, методи та результати. Під нашим спостереженням за період 2001-2007 рр. знаходилося 178 хворих, яким проведено хірургічне лікування з приводу різної тиреоїдної патології. До та після оперативного втручання проводилися загальноклінічні обстеження, УЗД з енергетичним і кольоровим доплерами, досліджували рівень у крові ТТГ, Т3, Т4, і, за необхідності, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія. При виконанні УЗД враховували такі параметри: розміри, розміщення, контур, ехогенність, однорідність, стан капсули. Для встановлення об’єму кукс користувалися методом Brun. Ехоструктура кукс в основному збігалася з тією, яка виявлялася до операції і відповідала доопераційному діагнозу. Повторні хірургічні втручання проведені у 16,3 % хворих.


Висновки. УЗД дозволяє спостерігати за станом структури кукс оперованої ЩЗ. Вибір тактики та методики подальшого лікування визначаються нозологічною формою захворювання, структурою та функціональною активністю кукси ЩЗ.