УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ НЕЙРОСОНОГРАФІЇ ПРИ НЕЙРОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАННЯХ У ДІТЕЙ

Орлов Ю.О., Марущенко Л.Л.

ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ


Вступ. На сьогодні нейросонографія (НСГ) є основним діагностичним методом у дітей першого року життя. Ультразвукове дослідження застосовується і під час нейрохірургічних операцій у випадках біопсії пухлин мозку, контролю радикальності їх видалення, пункційної аспірації внутрішньомозкових гематом, вмісту кіст, абсцесів тощо.


Метою нашої роботи була оцінка ефективності НСГ в дитячій нейрохірургічній практиці.


Матеріали і методи. У відділі нейрохірургії дитячого віку ДУ «Інститут нейрохірургії АМН України» 27 пацієнтам з об’ємними утвореннями головного мозку були виконані операції з використанням ультразвукового сканування. Вік дітей коливався від 2-х тижнів до 15-ти років. Для виконання інтраопераційної НСГ використовувався ультразвуковий прилад Sonoline SI-200 (Siemens) з секторальними датчиками 3,5 і 5 Мгц. У новонароджених інтраопераційна НСГ виконувалася через тім’ячка, а у дітей старших вікових груп через фрезеві або трепанаційні отвори.


Результати і їх обговорення. Під сонографічним контролем у 12-ти хворих проведена пункція і аспірація глибинних абсцесів головного мозку. У 1-го хворого з супраселярною арахноїдальною кістою виконана кістовентрикулоперитоніостомія. У цих випадках ультразвукове сканування було застосоване з метою забезпечення максимальної малоінвазивності хірургічних маніпуляцій. Оскільки, 5 з цих хворих були новонародженими, а у 8-х інших був високий анестезіологічний ризик, обумовлений складними вродженими вадами серця.

Під час операцій площина сканування поєднувалася з площиною руху пункційної голки або катетера. Пункція абсцесів і кісти проводилася під постійним візуальним НСГ контролем, що давало можливість з високою точністю контролювати положення і рух інструментів, запобігши при цьому пошкодженню навколишніх мозкових структур. Вибрана нами тактика дозволила уникнути ускладнень, пов’язаних з відкритим оперативним втручанням. Післяопераційний період у всіх хворих проходив без ускладнень, рецидивів захворювання відмічено не було.

У 14-ти дітей з невеликими (до 2-3 см) супратенторіальними внутрішньомозковими пухлинами, розташованими у функціонально значущих зонах кори, інтраопераційна НСГ виконувалася з метою визначення адекватного хірургічного доступу. Для визначення локалізації пухлини і її співвідношення з оточуючими мозковими структурами орієнтирами були добре помітні при сонографії серповидний відросток, намет мозочка, шлуночки мозку. Трансдуральна НСГ допомагала визначати місце розтину твердої мозкової оболонки, а транскортикальна НСГ місце розтину кори. Ультразвукове сканування під час операції забезпечувало точне просторове орієнтування, що є необхідною умовою будь-якого мініінвазивного втручання. НСГ моніторинг допомагав уточнити локалізацію патологічного вогнища, співвіднести його розташування із шлуночковою системою мозку і магістральними судинами, вибрати оптимальну зону хірургічного доступу, контролювати радикальність маніпуляцій, скоротити тривалість операції, діагностувати можливі інтраопераційні ускладнення.


Висновки. Таким чином, застосування інтраопераційної НСГ в дитячій нейрохірургічній клініці є високоінформативною методикою, що дозволяє зменшити травматичність хірургічних маніпуляцій і операцій, скоротити час оперативного втручання.