ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ЛІКАРЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ З СУЧАСНИМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ В МЕДИЦИНІ
Вінницька А.Б., Кривенко Н.Є., Вінницька Д.К.
Лікарня сучасної онкологічної допомоги «ЛІСОД», Київ
Вступ. Стримкий розвиток медичної техніки, зокрема, в галузі медичної радіології, вимагає від лікарів безперервного удосконалення своїх знань в сфері новітніх технологій. На сьогоднішній день багато лікарень вже обладнані складними діагностичними комплексами, що викликає потребу в більшій кількості високопрофесійних спеціалістів. Оскільки підготовка кадрів високого рівня здійснюється тривалий час, то в нагоді стає сучасна система телемедичного консультування. Окрім того, практика проведення однакових діагностичних досліджень в різних установах з мінімальним проміжком часу також може бути з успіхом замінена на консультацію вже існуючих діагностичних зображень для отримання «second opinion».
Матеріали і методи. В лікарні «ЛІСОД» впроваджена система телемедичного консультування сонограм, комп’ютерних томограм, мамограм та даних радіонуклідних досліджень. Окрім того, вся лікарі мають доступ до внутрішньолікарняної комп’ютерної мережі архівації як текстових даних, так і діагностичних зображень. Проведений аналіз роботи відділу променевої діагностики за останній рік з метою виявлення особливостей роботи лікаря ультразвукової діагностики з системами сучасного телекомунікаційного обладнання.
Результати. Відомо, що одним з основних вагомих недоліків сонографії є операторозалежність, яку частково можна подолати за допомогою консультування отриманих зображень. Важливою умовою для цього стає правильне збереження сонограм, яке має кілька особливостей.
1. Якщо при інших радіологічних дослідженнях весь хід дослідження безумовно фіксується на цифрові носії або на плівку , то в разі сонографії зберігаються лише ті зображення, які були попередньо «заморожені» в ході дослідження в реальному часі і збережені в пам’яті сканера. Це потребує додаткового часу в процесі дослідження.
2. Для отримання більш повної картини лікарем-консультантом необхідно зберігати не лише зображення «зон цікавості» з підозрюваним патологічним процесом, а й стандартні зображення для кожної області обстеження навіть при відсутності ознак патологічного процесу.
3. При сонографії, на відміну від комп’ютерної томографії, внаслідок обмеженої площі одномоментного сканування і можливості багатоплощинного дослідження сталі анатомічні орієнтири нерідко залишаються «за кадром». Тому дуже важливим є коректне встановлення маркерів зображення і внесення підписів у вільному куті екрану, що саме сканувалося.
4. Важливим є стислий коментар (impression) оператора, який безпосередньо проводив сонографію, в чому нема потреби при консультації інших видів дослідження.
Висновки. Основним недоліком при збереженні ультразвукових зображень на внутрішньо лікарняному сервері та при консультуванні по телемедицині є збільшення часу ультразвукового дослідження та збільшення часу до отримання остаточного результату дослідження, що обмежує використання телемедицини в ургентних випадках. Але такі вагомі переваги, як доступність результатів дослідження для різних спеціалістів всередині лікарні та для консультантів, можливість співставлення результатів сонографії з даними інших радіологічних досліджень безпосередньо на робочому місці кожного лікаря-радіолога, адекватне динамічне спостереження підвищує якість діагности вцілому та сприяє підвищенню кваліфікаційного рівня персоналу.