УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У ЖІНОК З РІЗНИМИ ВИДАМИ НЕПЛІДНОСТІ

Корнацька А.Г., Тарасюк Б.А., Дубенко О.Д., Баранецька І.О.

ДУ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ


Вступ. В структурі захворюваності жіночого населення патологічні процеси молочних залоз займають провідне місце, з частотою від 40 до 80%, за даними різних авторів.

Препарати, які використовуються для лікування неплідності, вивчені недостатньо. Питання впливу таких препаратів, а саме індукторів овуляції, мають дуже важливе значення так, як багато жінок з безплідністю мають показання до прийому даних препаратів та високий ризик захворювань молочної залози.Не зважаючи на велику кількість досліджень, особливості стану молочних залоз у жінок з неплідністю, результати впливу екзогенних гормонів на тканину молочної залози, питання гормональної корекції у цих жінок залишаються предметом постійної дискусії.


Матеріали та методи. Проводилося комплексне клініко-лабораторне дослідження, яке включало збір анамнезу, традиційне клінічне обстеження, мануальне та ультразвукове обстеження молочних залоз та органів малого тазу.


Результати досліджень та їх обговорення.  Аналіз отриманих даних свідчить, що середній вік хворих склав 30,4+0,3 роки, відповідно по групам: в 1 групі 30,5+0,2 роки, в 2-28,3++0,3 роки, в 3-31,0+0,5 роки, в 4-31, 6+0,3 роки .В залежності від виду неплідності в групу ввійшли 60 (40%) жінок з трубно-перитонеальною безплідністю, 35 (23,3%) з ендокринною безплідністю ; 20 (13,3%) з безплідністю, яка асоційована з ендометріозом та 35 (23,3%) жінок, безплідність яких пов’язана з лейоміомою матки. Вивчення структури патології молочних залоз за даними УЗД показало, що частіше мали місце наступні дисгормональні захворювання молочних залоз: дифузна фіброзна мастопатія (ДФМ) у 86 (57%) жінок, дифузна кістозна мастопатія (ДКМ) у 15 (10%) жінок, фіброзно-аденозна мастопатія у 39( 26%) пацієнток, у 10 (7%) жінок виявлена вузлова форма мастопатії, яким проведена пункційна біопсія та секторальна резекція фіброаденоми. Відмічалася залежність структурних змін молочної залози від основної гінекологічної патології. У пацієнток з трубно- перитонеальним чинником: неплідності частіше всього виявлялася ДФМ 26 (37,:%) жінок та ФАМ-у 19 (31,6%) жінок. У жінок з ендокринною безплідністю частіше виявлялася ДФМ- 15 (42,8%) випадків, ФАМ у 10 (28.5%) жінок. В 3-й групі жінок з ендометріозом зустрічалися лише дифузні форми в вигляді фіброзної 15 (75%) та аденозної 5 ( 25%) мастопатії. У пацієнток з лейоміомою також визначалися лише два види патології, в 30 (85%) випадків ДФМ та ФАМ у 5 (14,3%) жінок, саме в цій групі відмічено найбільше виявлення лімфатичних вузлів –у 15 ( 42,8%) випадків. Вузлові форми мастопатії зустрічалися лише у 5 пацієнток з сальпінгітом та ендокринною безплідністю.


Висновки. Таким чином, як свідчать результати проведених досліджень, вивчення стану молочних залоз у жінок з безплідністю має дуже важливе діагностичне значення. Це обумовлено високою частотою даної патології, необхідністю проведення лікувальних-заходів направлених на отримання вагітності, лише при об'єктивній оцінці стану молочних залоз та застосуванні профілактичних заходів щодо їх патології.