СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ШЛУНОЧКІВ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГІПОТИРЕОЗ

Вернигородська М.В., Забур’янова В.Ю., Фетісова Н.М.

Український державний НДІ реабілітації інвалідів, Вінниця

Вступ. В структурі ендокринних захворювань гіпотиреоз займає одне з провідних місць, особливо з урахуванням часто недіагностованих субклінічних його форм. Порушення серцево-судинної системи – невід’ємний симптом цього захворювання і спостерігався у 70-80% хворих на гіпотиреоз.

Метою нашого дослідження було вивчення структурно-функціональних порушень стану міокарду у хворих на гіпотиреоз.

Матеріали та методи. Вивчали систолічну та діастолічну функцію лівого шлуночка у 70 хворих на гіпотиреоз, серед них було 63 жінки та 7 чоловіків, середній вік складав 48,6±0,83 роки, тривалість захворювання 12,3±2,1 роки. Всі хворі були розподілені на 2 групи: післяопераційний гіпотиреоз (ПОГ – 45 чол.) та ідіопатичний гіпотиреоз (ІГ – 25 чол.). Допплерехокардіографічне обстеження виконувалось на апараті SonoAse 6000 С фірми Medison за стандартною методикою.

Результати. Аналіз результатів дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки свідчить про зміну показників в обох групах. Так, спостерігалось збільшення розмірів лівого передсердя у 15,3% хворих з ПОГ і у 28,5% з ІГ; у 14,3 з ІГ виявляли збільшення порожнини правого шлуночка та його гіпертрофію. Гіпертрофія стінок лівого шлуночка виявлялась частіше у хворих з ІГ (42,8%), ніж у хворих з ПОГ (28%). У хворих з післяопераційним гіпотиреозом частіше (22,2%) відбувалась ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка, потовщення стінок було незначним, ВТС дорівнювала 0,44±0,03. У 44,4% хворих збільшувалась порожнина лівого шлуночка; кінцево діастолічний об’єм перевищував в 1,5 рази відповідні параметри у контрольній групі, що супроводжувалось зниженням ступеня скорочення міокарда лівого шлуночка в систолу. Зниження фракції викиду від 46 до 52% спостерігалось у 15,3% хворих з ПОГ та у 18,8% з ІГ.

У більшості хворих (67,8%) відмічались фіброзні зміни мітрального та аортального кільця з мінімальною регургітацією. У двох хворих встановлено розширення висхідного відділу аорти. У 10% виявляли рідину в порожнині перикарду.

Аналіз трансмітерального потоку виявив зменшення максимальної швидкості (Е) в фазу раннього наповнення лівого шлуночка як в першій так і в другій групі. Порушення діастолічної функції по типу релаксації визначали у 26,5% хворих з післяопераційним гіпотиреозом, та у 19% з аутоімунним гіпотиреозом.

Висновки. У хворих на гіпотиреоз спостерігались порушення як систолічної, так і діастолічної функції міокарду, які залежали від тривалості захворювання та віку хворих.