УАФУД-УДК 2019 10 - 11 жовтня 2019р., Будинок Кино, м.Киів.

Детальніше... >

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА В ОЦІНЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНИХ І ПАРАЗИТАРНИХ КІСТ ПЕЧІНКИ У ДІТЕЙ

Тарасюк Б.А., Яременко В.В.

ДУ "Інститут педіатрії,акушерства і гинекології АМН України", відділення функціональної діагностики (зав.- проф.І.С.Лук'янова), відділення хірургічної корекції аномалій розвитку у дітей (зав. – д-р.м.наук О.К.Слєпов), Київ


Вступ. Кісти печінки у дітей не являється розповсюдженою патологією. Як відомо, за етіологічним чинником вони розподіляються на непаразитарні і паразитарні (ехінококові). Ці захворювання небезпечні для пацієнтів ускладненнями, які можуть виникати при їх прогресуванні ( абсцеси, алергічні реакції тощо.). В останні роки кількість дітей з паразитарними кістами збільшується, що потребує з одного боку - проведення прискіпливої діагностики, а з другого - застосування адекватних методів хірургічного та комбінованого лікування. На сьогодні методика склерозування кістозних утворень в печінці під контролем ехографії є пріоритетним напрямком у розвитку малоінвазивної хірургії ( В.Є. Медвєдєв, М.Н.Новікова, 1987; О.В.Бойко, 1992; Г.Ю. Мошковський, 2004).

Метою дослідження була оцінка результатів хірургічного лікування паразитарних і непаразитарних кіст печінки у дітей за допомогою комплексної ультразвукової діагностики.


Матеріали та методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 27 дітей віком від 2,5 до 15 років з кістозними утворами печінки . Хлопчиків було 20(74%), дівчаток – 7(26%). Середній вік паціентів складав 10,3 роки. Ультразвукове обстеження проводилося на сканері Sonoline G-40 (Siemens AG ) і ЕUВ-405 (Hitachi) , для проведення тонкогольної аспирації. У 8 (29,6%) дітей були поодинокі ехінококові кісти, у 19 (70,4%) – солітарні вроджені.. Діаметр кіст при первинному ультразвуковому обстеженні не перевищував 4 см. У 12 випадках проведена тонкогольна пункція кіст з аспірацією вмісту : у 8 випадках вроджених кіст - подальше склерозування (за загальноприйнятою методикою), у 4 пацієнтів з ехінококозом - обробка порожнини 10% розчином йоду і 96° спиртом. В інших випадках виконувалася операція видалення кісти. Слід зазначити, що діти з підозрою на ехінококоз та ехококозом отримували мебендазол у віковій дозі протягом місяця до втручання та місяць після нього.


Результати. У дітей з непаразитарними кістами печінки після їх склерозування під контролем ехографії спостерігалася наступна динаміка ультразвукової картини: протягом першої доби в залишковій порожнині кісти визначалася невелика кількість рідини, ехопозитивні тяжі, звитість контурів утворення та деяке потовщення капсули. При кольоровому допплерівському картируванні (КДК) навколо кісти визначався активний кровоплин. За тиждень в утворенні рідина практично зникала, а від ехопозитивних структур, що в ній визначалися йшла ультразвукова тінь. По периферії утворення кількість кольорових пікселів значно зменшувалася. За місяць кіста практично зникала, визначався ехопозитивний тяж, при КДК кровоток був незміненим.

Динамічне ехографічне спостереження за паразитарними кістами, що лікувалися пункційним методом, демонструвало більш довготривале виявлення ультразвукових змін в області кісти. Так, впродовж 3 місяців реєструвалися гіперехогенні структури в області утворення, з помірним збільшенням кровотоку навколо капсули. За півроку в області проекції кісти визначався гіперехогенний тяж. В жодному випадку лікування кіст шляхом аспірації з наступним введенням медикаментозних препаратів ускладнень не спостерігалося.

При лікуванні кіст традиційними хірургічними методами практично з другого - третього тижня після втручання структура паренхіми відновлювалася.


Висновки. Ехографія, доповнена допплерографічним дослідженням, є безперечно цінним методом контроля не лише при проведенні лікування кіст у дітей, але й в плані динамічного спостереження за адекватністю терапії. Лікування кіст печінки у дітей під ехографічним контролем може бути методом вибору.