ВПЛИВ ПЕРСИСТЕНЦІЇ ФЕТАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ НА СТАН МОЗКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ З ВАЖКОЮ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Головченко О.В., Медведенко Г.Ф., Журавель І.А., Дзюба О.М.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», відділення функціональної діагностики, зав. – проф. д.м.н. І.С.Лук’янова

Вступ. За останне десятиріччя захворюваність вагітних жінок важкою екстрагенітальною патологією збільшилось на 20-25%, що є однією з головних причин перинатальної захворюваності та смертності. У структурі екстрагенітальної захворюваності вагітних провідне місце займають хронічні захворювання респіраторної та гепатобіліарної систем.

Як показали попередні дослідження у дітей від матерів з такими хворобами погіршується постнатальна адаптація, розвиваються респіраторні розлади, спостерігаються зміни центральної гемодинаміки та мозкового кровообігу. Одним з маркерів постгіпоксичного пошкодження серцево-судинної системи є персистенція фетальних комунікацій, зокрема гемодинамічно значима функціонуюча артеріальна протока.

Метою нашого дослідження було виявлення впливу персистенції фетальних комунікацій на стан центральної нервової системи, а зокрема розвиток ішемічних або геморагічних перинатальних пошкодження ЦНС.

Матеріали і методи. Нами було обстежено 47 новонароджених від матерів з хронічними захворюваннями респіраторної та хронічними захворюваннями гепатобіліарної систем. Контрольну групу складали 30 новонароджених від практично здорових породіль. Обстеження проводилось за допомогою мультичастотного неонатального кардіологічного трансдюсера на апараті “MEDISON SA-9900”, дітей обстежували на першу, третю, п’яту, сьому та десяту добу життя, а також в один та три місяці. Мозкову гемодинаміку досліджували за даними допплерометрії у басейні середньомозкової артерії та передньомозкової артерії. Критерієм оцінки стану мозкової гемодинаміки ми вважали резистентний індекс у СМА та ПМА.

Результати. У дітей основної групи функціонуюча артеріальна протока спостерігалась у 62% (29) на першому тижні життя, у 30%(14) протягом першого місяця життя та у 17%(8) у тримісячному віці. У новонароджених контрольної групи функціонуюча артеріальна протока спостерігалась у 23%(7) на першому тижні життя та у 3,3%(1) протягом першого місяця життя. У новонароджених з ФАП були достовірно вищі показники резистентного індексу у басейні СМА (РІ-0,89+0,037) та ПМА (РІ-0,85+0,024) у порівнянні з новонародженими контрольної групи : СМА (РІ-0,67+0,012) та ПМА (РІ-0,62+0,018). Протягом перших трьох місяців життя спостерігалась тенденція до підвищення РІ лише у немовлят з гемодинамічно значимою ФАП, як у основній так і у контрольній групах. При нейросонографічному дослідженні звертала на себе увагу уповільнена субінволюція ішемічного пошкодження паренхими головного мозку, проявами якої були лейкомаляції та вентрикулоділятації різного ступеню.

Висновки. Таким чином результати допплерометрії мозкової та центральної гемодинаміки свідчать, що гемодинамічно значима ФАП достовірно призводить до підвищення резистентності мозкових судин та збільшення перинатальної патології ЦНС у немовлят народжених від матерів з екстрагенітальною патологією.