ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСТОРАКАЛЬНОЇ ТА ЧЕРЕЗСТРАВОХІДНОЇ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ У ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРОГО АОРТАЛЬНОГО СИНДРОМУ
Орищин Н.Д., Іванів Ю.А.
Кафедра променевої діагностики ЛНМУ ім. Данила Галицького, Львів
Вступ. Гострий аортальний синдром (ГАС) – це сучасний термін, який об’єднує класичне розшарування аорти (РА), інтрамуральну гематому (ІМГ) і пенетруючу атеросклеротичну виразку (ПАВ) аорти [1]. Діагностують ГАС за допомогою різних методів візуалізації – ехокардіографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) [1,2].
Мета дослідження – оцінити діагностичне значення ехокардіографічного обстеження, у тому числі трансезофагеальної ехокардіографії (ТЕЕ) у виявленні різних форм гострого аортального синдрому.
Матеріали і методи дослідження. Протягом 2002-2007 років обстежили 86 хворих із підозрою на розшарування аорти. Усім пацієнтам виконували трансторакальну ехокардіографію (ТТЕ), при неінформативності її застосовували ТЕЕ.
Критерієм розшарування аорти вважали відшаровану інтиму, яка вільно тріпоче, розділяючи справжній і несправжній просвіти, з різним потоком крові у цих просвітах, що визначали методом кольорової допплерографії. Визначали тип розшарування (А чи В за Stanford), поширеність розшарування, виявляли вхідний отвір у несправжній просвіт і вихідний отвір з нього; розрізняли співвідношення справжнього та несправжнього просвітів та наявність сполучень між ними. Додатково визначали наявність рідини (крові) в порожнині перикарда й оцінювали функцію аортального клапана. З метою візуалізації якомога більшої кількості сегментів грудної аорти при трансторакальному дослідженні використовували всі можливі ехокардіографічні доступи і проекції (парастернальний доступ зліва і справа для висхідної аорти, супрастернальний доступ для дуги аорти та низхідної аорти, верхівковий доступ для низхідної аорти та окремі нестандартні модифіковані позиції).
Інтрамуральну гематому ехокардіографічно діагностували як значне циркулярне або півмісяцеве потовщення стінки аорти (понад 7 мм за Evangelista [3]), або як ехонегативний простір між інтимою і адвентицією, в якому немає кровоплину (при доплерографії відсутні ознаки потоку у потовщеній стінці) [3, 4]..
Критеріями діагностики пенетруючої атеросклеротичної виразки аорти були наявність атеросклеротичної бляшки аорти із кратероподібним виразкуванням і нерівними краями [5, 6]. При кольоровому картуванні виявляли турбулентний кровоплин з просвіту аорти під бляшку.
Наявність, відсутність та тип розшарування були підтверджені при операції або при аутопсії у 36 пацієнтів або іншими методами візуалізації у всіх пацієнтів.
Результати. Трансторакальну ехокардіографію (ТТЕ) виконали у 86 пацієнтів із підозрою на розшарування аорти, внаслідок неінформативності ТТЕ виконали ТЕЕ у 64 пацієнтів. Критерії гострого аортального синдрому (розшарування аорти, ІМГ та ПАВ) виявили у 47 пацієнтів (54,6%). Із інших 39 пацієнтів у 25 була хронічна аневризма аорти, у 5 пацієнтів – атеросклеротичні зміни аорти без аневризми, у 9 пацієнтів не виявлено патології аорти. Розшарування типу А за Stanford виявили у 17 пацієнтів, розшарування типу В – у 13 пацієнтів, ІМГ – в 3 пацієнтів, ПАВ – у 4 пацієнтів. Виявили ускладнення розшарування: гемоперикард у 3 випадках, гемомедіастинум в 1 випадку, гемоторакс в 1 випадку, виражену аортальну недостатність у 2 випадках. У всіх випадках ускладненого розшарування аорти хворих скерували на ургентне оперативне втручання. Частота виявлення ІМГ серед всіх форм гострого аортального синдрому становила 6,4%, частота виявлення ПАВ – 8,5%. ІМГ у 2 випадках була локалізована у низхідній аорті, в 1 випадку – у висхідній аорті і мала циркулярну форму. ПАВ аорти у всіх пацієнтів виявили в низхідній аорті. Один випадок ІМГ в межах другої доби від виявлення на тлі консервативного лікування прогресував до класичного розшарування, що закінчилося смертю внаслідок розриву аорти. Чутливість ТТЕ у виявленні розшарування аорти становила 52% (75% для розшарування типу А і 25% для розшарування типу В), ТЕЕ – 100%. Чутливість ТТЕ у виявленні ускладеного розшарування аорти становила 79%. Інші форми гострого аортального синдрому (ІМГ та ПАВ) діагностували за допомогою ТЕЕ (ТТЕ була інформативною лише в 1 випадку циркулярної ІМГ висхідної аорти).
Висновки.
1. ТЕЕ є точним методом діагностики різних форм гострого аортального синдрому і методом вибору для діагностики ІМГ та ПАВ.
2. ТТЕ є чутливим методом діагностики ускладненого розшарування аорти (виявлення гемоперикарду, аортальної недостатності, гемотораксу).
3. У зв’язку з потенційними життєво-небезпечними ускладненнями необхідний динамічний частий ехокардіографічний нагляд за пацієнтами із ІМГ та ПАВ.
Література
1. Vilacosta I., San Roman J.A. Acute aortic syndrome. // Heart. - 2001. – V. 85. - P. 365–368.
2. Willens H.J., Kessler K.M. Transesophageal echocardiography in the diagnosis of diseases of the thoracic aorta: part I. // Chest. – 1999. - V. 116. – P. 1772-1779.
3. Evangelista A., Dominguez R., Sebastia C. Prognostic value of clinical and morphologic findings in short-term evolution of aortic intramural haematoma Therapeutic implications // European Heart Journal. - 2004. – V. 25(1). – P.81-87.
4. Song J.K., Kim H.S., Kang D.H., et al. Different clinical features of aortic intramural hematoma versus dissection involving the ascending aorta. // J Am Coll Cardiol. – 2001. – V. 37. – P.1604–1610
5. Vilacosta I., San Roman J.A., Aragoncillo P., et al Penetrating atherosclerotic ulcer: documentation by transesophageal echocardiography. // J Am Coll Cardiol. – 1998. - V. 32. – P.83-89.
6. Hayashi H., Matsuoka Y., Sakamoto I., et al Penetrating Atherosclerotic Ulcer of the Aorta: Imaging Features and Disease Concept // Radiographics. – 2000. – V. 20. – P.995-1005.