ЗНАЧЕННЯ ОЦІНКИ МАТКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ПРОГНОЗУВАННІ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПОРОДІЛЬ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГЕСТАЦІЙНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ
Потапов В.О. , Сідельковська В.Я.
Дніпропетровська державна медична академія, кафедра акушерства та гінекології
Міська клінічна лікарня № 9, Дніпропетровськ
Вступ. Післяпологові гнійно-септичні ускладнення продовжують залишатися однією з важливих проблем акушерства, і частота їх може коливатись від 10 до 50% залежно від факторів ризику їх виникнення. Високий ризик виникнення гнійно-запальних захворювань у пуерперію представляють екстрагенітальні захворювання, зокрема гестаційний пієлонефрит (ГП).
Тому питання прогнозування та профілактики післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль з ГП є надзвичайно актуальним в сучасному акушерстві.
Мета дослідження. Оцінити особливості післяпологової інволюції матки та стану маткової геодинаміки у породіль, які перенесли ГП під час вагітності, та визначити їх роль у прогнозуванні розвитку післяпологових ускладнень.
Матеріали та методи дослідження. Основну групу склали 70 породіль, яки перенесли пієлонефрит під час вагітності. До контрольної групи увійшли 30 здорових породіль. Клінічний перебіг пологів був ускладнений у більшості жінок основної групи, в тому числі тривалий безводний проміжок – у 10, передчасний розрив оболонок- у 9, слабість пологової діяльності - у 7, затяжні пологи – у 5 жінок. Післяпологові ускладнення виникли у 14 породіль основної групи: субінволюція матки - у 10 та ендометрит- у 4 випадках.
Характер скоротливої здатності та інволюції матки оцінювали на 2 та 5 добу пуерперію на апараті "Aloka 1400" (Японія). Для візуалізації та біометрії матки ехографічне обстеження проводили трансабдомінально та трансвагінально. Для оцінки характеру кровообігу у післяпологовій матці проводили реєстрацію кривих швидкостей кровотоку з визначенням систоло-діастолічного відношення (С/Д), індекса пульсації (ІП) та індекса резистентності (ІР) в висхідних гілках маточних артерій на апараті складного сканування "Combizon-250" (Австрія), обладнаного дуплексним імпульсним доплеровським блоком "Doppler-300". Ехографічне та доплерометричне обстеження післяпологової матки проводили за рекомендаціями А.Н.Стрижакова та А.І. Давидова (1999).
Результати. Аналіз даних, отриманих при ехографічному досліджені післяпологової інволюції матки показав, що у породіль, яки перенесли пієлонефрит під час вагітності, вже на 2 добу післяпологового періоду спостерігались більш високі показники усіх вивчаємих біометричних параметрів у порівнянні з контрольною групою. При доплерометричному дослідженні у породіль контрольної групи з 2 по 5 добу післяпологового періоду спостерігалося вірогідне збільшення якісних показників маткового кровотоку, а саме, систоло-діастолічного відношення і індексу резистентності. У породіль основної групи визначалось значне відставання процесу нормалізації матковій гемодинаміки. Дослідження маткового кровоплину показало лише незначне підвищення С/Д і ІР, які суттєво відрізнялись від змін аналогічних показників кровотоку в матковій артерії у здорових породіль. При розвитку післяпологових ускладнень ця різниця в окремих випадках сягала 1,4- 1,7 раз.
Отримані дані дозволяють припустити, що порушення маткового кровообігу, супутні післяпологовим ускладненням з боку матки (субінволюція, ендометрит та ін.), є наслідком перенесеного пієлонефриту і взаємопов’язані із порушенням ниркової, а також центральної гемодинамики ниркового генезу, які викликані цим захворюванням.
Висновки. Визначення стану маткової гемодинаміки за допомогою ультразвукової доплерометрії дозволяє прогнозувати ризик виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль, які перенесли гестаційний пієлонефрит під час вагітності.