Арбузова С.Б., Телітченко А.Г., Ніколенко М.І., Аве’рянов А.І.
Донецький обласний спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики

Вступ. Пренатальний скринінг 1 триместру вагітності на підставі комбінованого ультразвукового і біохімічного обстеження набуває все більшого поширення в Україні. Його високу ефективність для діагностики хромосомних синдромів і вроджених вад розвитку плода доказано у чисельних дослідженнях. Наразі важливим напрямком науково-практичних досліджень є розширення діагностичних можливостей пренатального скринінгу для прогнозування не тільки генетичного, але і акушерського ризику, особливо пре-еклампсії, яка відноситься до найбільш частих і тяжких ускладнень вагітності і пов’язана з високим ризиком дитячої і материнської смертності.

Мета. Оцінити інформативність використання результатів пренатального генетичного скринінгу 1 триместру у ранньому прогнозуванні акушерського ризику.

Матеріали і методи. Ретроспективний аналіз виконано у групі із 1257 вагітних жінок з одноплідною вагітністю, які не були включені до групи високого ризику по хромосомним патологіям і вродженим вадам розвитку плода, але мали наступні ускладнення у перебігу і закінченні вагітності: низька вага дитини при народженні (менше ніж 10 центіль для відповідного гестаційного терміну); внутрішньоутробна загибель плода; пов’язані із вагітністю гіпертензивні захворювання; гестаційний діабет; передчасні пологи (до 37 тижня вагітності); пре-еклампсія.
Контрольну групу склали 4039 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що закінчилася неукладненими пологами і народженням здорової дитини.
Комбінований пренатальний скринінг проводився у Донецькому обласному спеціалізованому центрі медичної генетики та пренатальної діагностики в 11+1 – 13+6 тижнів вагітності. При УЗД досліджувалися основні фетометричні параметри, ехографічні маркери: комірцевий простір, кістка носу, лицевий кут, кровоток у венозній протоці, трикуспідальна регургітація, а також проводилася доплерометрія маткових артерій. Біохімічний скринінг включав аналіз плацентарного білка РАРР-А і вільної β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (fβ-ХГ). Рівні маркерів виражали у вигляді складової від медіани для відповідного гестаційного терміну (МОМ). Індивідуальний ризик жінки розраховували за допомогою компютероної програми “Astraia” (Німеччина).

Результати. Встановлено, що у прогнозуванні акушерських ускладнень найбільш інформативними виявилися зміни концентрації РАРР-А (незначне зниження рівня fβ-ХГ порівняно з контрольною групою відмічено тільки при гестаційному діабеті – 0,91 МоМ). Найбільш показово вірогідне зниження РАРР було відмічено у групі з внутрішньоутробною загибеллю плода до 16 і до 24 тижнів вагітності (РАРР-А - 0,55 і 0,79 МоМ відповідно, у контрольній групі – 1,03 МоМ, р, р<0,001). Зниження РАРР-А спостерігалося також при низькій вазі дитини (0,82 МоМ), причому у 21,4% випадків (53/247) рівень РАРР-А був нижчим за 0,5 МоМ.
Окремо проаналізовано рівні біохімічних маркерів 1 триместру при вагітностях з пре-еклампсією. Медіана РАРР-А в цій групі склала 0,72 МоМ (розкид коливань 0,15-0,97 МоМ), що нижче за показник у контрольній групі – 1,03 МоМ (р<0,001). При цьому важкість протікання пре-еклампсії зворотно корелювала з рівнем РАРР-А (r = - 0,396, р<0,001). Статистично значущих змін рівня fβ-ХГ не виявлено.
В цілому, сумарна частота ускладнень у перебігу і закінченні вагітності чітко корелювала із рівнем РАРР-А і була тим більшою, чим нижчими були значення показника (r = - 0,652, р<0,001). На підставі регресійного аналізу для власної вибірки було розраховано коефіцієнти співвідношення ймовірності для розрахунку ризику акушерських ускладнень, у тому числі пре-еклампсії, залежно від рівня РАРР-А у 1 триместрі.
Слід підкреслити, що при розрахунку ризику пре-еклампсії поряд з цими коефіцієнтами враховуються доплерометричні характеристики маточних артерій в 12-13 і 22 -24 тижні вагітності (пульсаційний індекс та ін.), анамнестичні дані і відомості з родоводу. Чутливість такого комбінованого підходу до своєчасного прогнозування розвитку пре-еклампсії в обстеженій вибірці вагітних склала 59% (при прогнозуванні тільки на підставі родинного і соматичного анамнезу – 33%).

Висновки. Своєчасне формування груп підвищеного акушерського ризику за результатами пренатального генетичного скринінгу у 1 триместрі вагітності дозволяє лікарям акушерам-гінекологам вибрати для таких жінок індивідуальний план спостереження і своєчасно запобігати розвитку патологічних станів завдяки своєчасному моніторингу і адекватній терапії.