Глоба М.В., Литвак С.О., Яковенко Л.М.
ДУ «Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМНУ», Київ

Вступ. Одним з найбільш розповсюджених методів хірургічного лікування артеріальних аневризм (АА) головного мозку є мікрохірургічне виключення аневризми шляхом кліпування. Для нейрохірурга безсумнівною є необхідність контролювати тотальність виключення АА та гемодинамічну ситуацію в артеріях безпосередньо під час операції. Церебральна ангіографія з метою контролю може бути здійснена лише після втручання та не виключає ускладнень. Проведення УЗ дуплексного сканування під час транскраніальних операцій технічно обмежується варіантами хірургічних доступів до судин основи черепу. Тому для гемодинамічного контролю під час ангіохірургічних втручань нами застосовано інтраопераційну УЗ допплерографію з використанням мікросудинного датчика.

Метою роботи була оцінка переваг застосування допплерографії при операціях мікрохірургічного виключення АА.

Матеріал та методи. Проаналізований досвід застосування інтраопераційної допплерографії з використанням мікросудинного датчика 16 МГц катетерного типу («БИОСС», Росія) у 15 хворих під час оперативних втручань з приводу АА. Датчик встановлювали безпосередньо на артерії під гострим кутом та на аневризму після її виключення. 13 хворих прооперовані в гострому періоді геморагічного інсульту на 2-8 добу після розриву АА, 2 хворих – в «холодному» стані АА. Комплекс інструментальних методів обстежень включав також церебральну ангіографію, спіральну КТ мозку, УЗ дуплексне сканування магістральних артерій шиї і голови.

Результати і обговорення. Розподіл АА за локалізацією: ПМА у 5 хворих, СМА - у 5, ВСА - у 3-х, ЗМА – у одного, множинні АА ВСА і СМА у одного хворого. Ангіоспазм церебральних артерій в доопераційному періоді встановлений у 6 випадках. Застосування інтраопераційної допплерографії підтвердило наявність ангіоспазму у цих хворих, а також констатувало його появу після препарування і трепінгу артерій у 2-х випадках, що створило покази для проведення екстравазальної фармангіодилатації. Реєстрація кровотоку в несучих АА артеріях дозволила оцінити їх прохідність: не було виявлено ознак стенозування судин після накладання кліпси на шийку АА. В одному випадку за допомогою допплерографії в аневризмі після її кліпування було виявлено залишковий кровотік, що обумовило необхідність додаткового кліпування АА.

Висновки . Застосування інтраопераційної допплерографїї під час мікросудинного виключення АА має ряд переваг:
1. Здійснення інтраопераційної допплерографічної оцінки прохідності несучої АА артерії після кліпування шийки аневризми забезпечує профілактику післяопераційних ішемічних ускладнень.
2. Завдяки можливості безпосереднього підведення гнучкого ультразвукового датчика до АА будь якої локалізації здійснюється інтраопераційний контроль тотальності її виключення.
3. Інтраопераційна реєстрація наявного ангіоспазму або його поява в несучих АА артеріях створює покази для проведення відповідних фармакологічних заходів.