Паніна С.С.*, Шантир Л.І.*, Гондуленко Н.О.*, Саніна Н.А.*, Доронкіна В.С.**, Степанова Л.Г.*, Яковенко Н.О.*, Ємець М.М.*
* ДУ „Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МЗО України”,
** Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова, Дніпропетровськ


Вступ. При хворобах легень професійного генезу часто зустрічаються захворювання органів травлення, у тому числі й патологія підшлункової залози. Ураження підшлункової залози при захворюваннях легень професійного генезу пов’язане із змінами обміну речовин, розладом кровообігу, що виникають в результаті токсичних, імунологічних, гіпоксичних та неврогенних розладів.

Мета дослідження. Виявлення за допомогою сонологічного дослідження ехографічних змін підшлункової залози у хворих на пиловий бронхіт у залежності від тяжкості захворювання.

Матеріали та методи. З метою верифікації ехографічних змін підшлункової залози обстежено 84 хворих на пиловий бронхіт, яких за тяжкістю основного захворювання було розподілено на 3 групи: 33 особи з I стадією бронхіту (1 група), 32 особи – з II стадією (2 група) та 19 осіб з ІІІ стадією бронхіту (3 група). Хворі різних груп не розрізнялися за віком, тривалістю захворювання та пиловим стажем. Сонографічне дослідження структури підшлункової залози проводилося за допомогою ультразвукового скануючого прибору "SONOLINE SL01" (фірми "Siemens"), використовувався секторний датчик 3,5 МНz (0 15) у режимі ультразвукового секторального сканування.

Результати. В результаті проведеного дослідження встановлено, що по мірі прогресування пилового бронхіту підсилюються й ехографічні зміни внутрішньої структури підшлункової залози. У обстежених хворих найчастіше зустрічалися виражена дифузна неоднорідність структури у вигляді хаотично чередуючих ділянок середньої та підвищеної ехогенності підшлункової залози. По мірі обтяження захворювання, більш виражені процеси фіброзування, більш неоднорідним та ехогенним було зображення підшлункової залози. Так, якщо серед хворих 1 групи ознаки хронічного панкреатиту зустрічалися у 31,3% випадків, то серед хворих другої групи – у 46,9%, а серед хворих третьої групи вже у – 55,6% випадків. При цьому форма та розміри залози звичайно зберігались, а контури органу залишатись рівними. По мірі прогресування основного захворювання рівність контурів порушувалась, а внутрішня структура ставала дифузно неоднорідною, ехогенність підвищувалась.

Висновки. Отримані результати показали, що при захворюваннях легень професійного генезу по мірі прогресування бронхообструктивного синдрому та наростання дихальних розладів гіпоксичного характеру розвиваються патологічні структурні зміни й з боку підшлункової залози, які візуалізувалися за допомогою ехографічного дослідження. Ймовірно, існують певні загальні клініко-патогенетичні паралелі розвитку необоротних морфологічних змін як з боку органів дихання, так і підшлункової залози, у тому числі внаслідок запальних процесів, розвитку фіброзу, порушень секреторної функції та ін.