Кучер А.Р.1,3, Філіпська Т.А.2, Рум’янцева Д.В.3, Філіпський А.В.1,3, Жизномирська О.О.1, Грабоус О.В.3
1 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
2 Харківська медична академія післядипломної освіти
3 Центр ультразвукової діагностики «Ультрамед», м.Львів

Вступ. Незважаючи на доведену цінність ультрасонографії (УСГ) в обстежені поверхневих органів, на даний час УСГ при обстежені патології слинних залоз (СЗ) використовується недостатньо.

Мета. Визначити покази, клінічну цінність, інформативність методу УСГ при патології СЗ.

Клінічні покази.
1. Пухлиноподібний утвір або припухлість в проекції слинних залоз.
2. Диференційна діагностика об’ємних процесів СЗ.
3. Динамічний контроль за перебігом захворювання.
4. Лікувально-діагностичні маніпуляції під контролем УСГ
Захворювання, які можна діагностувати методом УСГ вкладаються в два синдроми:
1. Симптом утвору, який пальпується (неболючий або помірно болючий) в проекції СЗ.
2. Симптом припухлості та ущільнення в проекції СЗ.

Матеріали та методи . За період 2010-2011р.р. було проведено УСГ CЗ 173 пацієнтам з клінічними ознаками припухлості або пухлиноподібного утвору в проекції СЗ. Проведення УСГ виконувалося в два етапи:
І – пошук патологічної ділянки (стандартизація: сканування анатомічних зон в стандартних проекціях);
ІІ – прицільний огляд знайдених змін (поліпроекційність з метою повної інформації про зону зацікавленності).

Результати. За даними УСГ було сформовано 5 груп.
І групу склали 70 пацієнтів з УСГ ознаками внутрішньозалозистої лімфаденопатії, ІІ група – 35 пацієнтів з ознаками сіалолітіазу, ІІІ група – 22 пацієнти з пухлинами СЛ, IVгрупа – 28 пацієнти з сіалоаденітами,
V група – 18 пацієнтів з реактивно-дистрофічними процесами СЗ.
Обстеження виконували на апараті Logiq e, частота трансдюсера 5-12 МГц. Оцінювали розміри симетричних залоз, їх ехогенність, ехоструктуру, зовнішній контур, наявність додаткових включень, васкуляризацію, оточуючі тканини. В 15 випадках виконана діагностична біопсія за клінічними показами.
Внутрішньозалозиста лімфаденопатія (запальні зміни лімфатичних вузлів (ЛВ) привушної залози. Задача УСГ віддеференціювати гострий, хронічний лімфаденіт та запальну (реактивну) гіперплазію ЛВ.
1. Гострий лімфаденіт
- Серозний
- Гнійний (абсцедуючий)
- абсцес привушної залози
- флегмона привушної залози
- Лімфаденіт з періаденітом
2. Хронічний лімфаденіт
3. Запальна гіперплазія ЛВ
Сіалолітіаз. Основні діагностичні моменти:
1. Підтвердження наявності конкременту.
2. Ступінь мінералізації конкременту.
3. Локалізація конкременту.
4. Величина та кількість конкрементів.
5. Стан СЗ.
6. Стан протоків.
7. Стан оточуючих тканин.
Пухлини СЗ. Частота ушкоджень СЗ : привушних залоз – 90%, підщелепових залоз – 5%, малих СЗ – 4,9%, під’язикових СЗ – 0,1%. Найчастіше зустрічається плеоморфна (поліморфна) аденома привушної залози, для якої специфічною УСГ-ознакою є наявність дорзального звукопосилення.
Сіалоаденіти. Для паренхіматозного сіалоаденіту характерно зниження ехогенності, на відміну від інтерстиціального, коли основою УСГ-ознакою є збільшення залози при незміненій ехогенності.
Реактивно-дистрофічні захворювання (сіалози). В більшості випадків сіалози супроводжуються гіперплазією залози (безболісна припухлість) без суттєвої зміни їх ехогенності. Найчастіше уражуються привушні залози.

Висновки. УСГ – це простий, відносно недорогий та неінвазивний метод обстеження СЗ без негативного променевого навантаження, що дозволяє використовувати метод для динамічного спостереження. За характерними УСГ ознаками ми можемо диференціювати хронічні та гострі процеси. Підтвердження наявності та локалізації конкременту дозволяє визначити об’єм хірургічного втручання. Проведення пункційної біопсії під контролем УСГ дозволяє провести морфологічну верифікацію перед оперативним втручанням з приводу пухлин СЗ.