Дикан І.М., Козаренко Т.М., Логаніхіна К.Ю.
ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики» НАМНУ, Київ

Вступ. Рак гортані (РГ) займає перше місце (65-70%) серед ЛОР-онкопатології. За даними Канцер-реєстру України, у 2008 р. зареєстровано 2412 випадків зі злоякісними новоутвореннями гортані. У більшості пацієнтів РГ через стертість клінічної картини діагностується у ІІІ-ІV стадії і супроводжується високою смертністю пацієнтів. При цьому лімфогенне метастазування як те, що розвивається найчастіше у хворих на РГ, трапляється у 65-70 % таких хворих.
Сьогодні насамперед ультразвукове дослідження (УЗД) як достатньо розповсюджений, історично виправданий та порівняно недорогий метод променевої діагностики широко використовується для діагностики метастатичного ураження лімфатичних вузлів шиї (МЛВ) при РГ. Однак, разом із тим, все ще недостатньо даних про застосування методу у якості діагностичного супроводу хіміопроменевої терапії (ХПТ) РГ. Тому актуальним є визначення можливостей УЗД у оцінці ефективності ХПТ при РГ.

Мета. Розробити комплексні УЗ-критерії оцінки ефективності ХПТ у хворих із МЛВ при РГ.

Матеріали і методи. Ультразвукове дослідження 66 хворим на РГ проводилося на апараті ”ULTIMA RA”, Радмір, лінійним датчиком частотою 7,5-10 МГц, із застосуванням В-режиму, що дозволив оцінити локалізацію, кількість, форму, розміри метастатичних лімфатичних вузлів (МЛВ). Застосовували також режим КДК для виділення змін ангіоархітектоніки МЛВ в залежності від ефекту від ХПТ у хворих на РГ. Зміни спектроскопічних характеристик МЛВ при цьому були неспецифічні, тому виділення допплерівських критеріїв оцінки ефективності ХПТ не проводили. В процесі дослідження аналізувалася групова приналежність ЛВ згідно класифікації UICC та AAO-HNS.

Результати. Ефект від ХПТ оцінювався з огляду на такі УЗ-показники МЛВ у В-режимі, як: розміри, форма, збереженість та гомогенність структури, контури, об’ємний ефект. У режимі КДК аналізувалися такі ознаки, як тип патологічного кровотоку МЛВ, та особливості їх судинного малюнку (хілусне зміщення, хаотичність судин, наявність аваскулряних зон). УЗ-ознаками повної регресії (ПР) пухлинного процесу у 66 пацієнтів були: зменшення розмірів МЛВ (≥50%); повне відновлення форми та структури; її гомогенізація; чіткість та рівність контурів; відсутність об’ємного ефекту по відношенню до оточуючих структур. У режимі КДК при ПР спостерігався тип кровотоку, притаманний інтактним лімфатичним вузлам. При частковій регресії (ЧР) у 9 осіб було зменшення розмірів МЛВ (≥30%), відновлення чіткості контуру було неповним; виражене зменшення об’ємного ефекту по відношенню до оточуючих шиї. У режимі КДК при ЧР спостерігалася зменшення хаотичності судинних локусів та ступеню хілусного змішення судин МЛВ. При стабілізації (С) у 5 пацієнтів розміри МЛВ були у рамках зменшення ≤30% та зростання ≤20%; спостерігали незмінність форми та структури МЛВ, нечіткість контурів. У режимі КДК при С хаотичність судинних локусів зберігалася, з’являлися авскулярні зони. При прогресуванні (Пр) у 19 пацієнтів відмічали зростання розмірів МЛВ ≥20%, зміну форми на неправильну, повну патологічну перебудову ехоструктури, втрату чіткості контурів; зростання ступеню об’ємного ефекту. У режимі КДК хаотичність, хілусне зміщення судин МЛВ зростали.

Висновки. Таким чином, метод УЗД дозволив розробити діагностичні критерії оцінки ефективності ХПТ МЛВ у хворих на РГ у В-режимі та режимі КДК.