Абдуллаев Р.Я., Старостенко С.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти
КЗ «Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер»

Вступ. З підвищенням роздільної здатності ультразвукової апаратури стала можливою при¬життєва діагностика аномально розташованих хорд серця (АРХ). Такі хорди являють со¬бою сполучнотканинні тяжі, що з'єднують про¬тилежні стінки шлуночків або папілярні м'язи. Основне клінічне значення АРХ полягає в тому, що вони спричиняють порушення ритму й провідності у молодих людей. Багатьма дослідниками визнана також безперечна шумо-утворювальна роль АРХ, однак у даний час відсутні відомості про особливості внутрісерцевої гемодинаміки, функціонального стану лівого шлу¬ночка серця в пацієнтів з різними топографіч¬ними варіантами АРХ. Часто АРХ призводять до зміни форми ліво¬го шлуночка, регіональної скоротливості, появи високих швидкостей і зміни характера крово¬току за ходом сухожильної нитки та градієн¬та тиску між лівим шлуночком і виносним трак¬том. Єдиної думки про гемодинамічну зна¬чущість цих утворів не існує. Розташування аномальних хорд у виносному тракті лівого шлу¬ночка (ВТЛШ) може призводити до змен¬шення порожнини останнього та зміни напрямку внутрісерцевого потоку. На сьогодні є надзвичайно актуальним вивчення впливу товщини аномально розташованих хорд, їх розташування у виносному тракті лівого шлуночка, місця прикріплення у міжшлуночковій перетинці (МШП), і їх комбінації як незалежних гемодинамічних чинників на характер кровото¬ку у ВТЛШ.

Мета. Дослідити вплив товщини та варіантів прикріплення аномально розташованих хорд на характер кровотоку у виносному тракті лівого шлуночка.

Матеріали та методи дослідження . Характер кровотоку у виносному тракті лівого шлуночка був досліджений у 106 паціентів з поздовжнім (37 осіб) та діагональним (69 осіб) розташуванням АРХ, різної товщини (від 1 до 4 мм і більше) з прикріпленням тільки у верхній третині МШП. Вік обстежуваних становив 16-35 років, у середньому - 27±4 роки. Ехокардіографію проводили на апаратах GE Logiq 7 Expert, GE Logiq 5 Expert, TOSHIBA Xario. Дослідження проводили за стандартною методикою з парастернального й апікального доступів у поздовжній і 4-камерній позиції у В-режимі з використанням кольорового й імпульсного допплера. Пацієнтів із ознаками атеросклерозу, міксоматозною дегенерацією мітрального клапана й органічною патологією серця в досліджен¬ня не включали.

Результати дослідження: Обстежуваних пацієнтів розподілили на гру¬пи залежно від товщини, місця прикріплення у ВТЛШ і ступеня провисання АРХ у порожнину ЛШ:
а) залежно від товщини АРХ було виділено групи:
I - група хворих, у яких товщина хорди не перевищувала 2,0 мм; II - з товщиною хорди 2,1-4,0 мм; III - понад 4,0 мм;
б) з урахуванням місця прикріплення АРХ пацієнтів також розділили на групи:
I - АРХ прикріплена в безпосередній близькості від кільця аортального клапана в субартеріальному сегменті МШП; II - на рівні середньої частини ВТЛШ; III - на рівні початкового сегмента ВТЛШ;
в) залежно від ступеня провисання АРХ у порожнину ВТЛШ:
I - провисання менше 5,0 мм; II - провисання 5,0-8,0 мм; III - провисання більше 8,0 мм.
У кожній групі вивчали характер кровоплину у ВТЛШ з використанням кольорового допплер-картування і спектральну характеристику кровоточу: наявність і вираженість спектрального вікна, розподіл швидкостей у спектрі.
Було встановлено, що із збільшенням товщи¬ни АРХ вірогідно зростала частота появи тур¬булентності кровотоку у ВТЛШ — при товщині аномальної хорди понад 4,0 мм - у 19-ти (46%) осіб, при 2,1-4,0 мм - у 8-ми (23%) чоловік, при товщині меншій за 2,0 мм - у 4-ох пацієнтів (12 %) відповідно.
Крім того, значну роль у формуванні турбулентного кровотоку у ВТЛШ відіграє місце прикріплення АРХ. Так, серед 32-ох осіб з прикріпленням АРХ у субартеріальному сегменті МШП турбулентний кровотік визначався в 15-ти (46%) чоловік, серед 40-ка хворих із серединним прикріпленням АРХ — у 11-ти (27 %), а у разі прикріплення АРХ на рівні по¬чаткового сегмента ВТЛШ серед 34-ох пацієнтів турбулентність кровотоку зареєстровано тільки в 2-ох (5%).
Крім наведених чинників, на характер крово¬току впливає ступінь провисання АРХ у порож¬нину ВТЛШ. Так, серед 9-ти пацієнтів із провисанням АРХ більше 8,0 мм турбулентний кровотік діагностовано в 5 (55 %) випадках, при 5,0-8,0 мм (11-ти осіб) – виявлено у 4-ох (36 %), при провисанні менше 5,0 мм - у 1 (5%) серед 17-ти пацієнтів.
В окрему групу було відібрано хворих, у яких АРХ прикріплювалась в безпосередній близь¬кості від кільця аортального клапана і при цьо¬му її товщина становила 4,0 мм. У 8-ми з них турбулентний кровотік зареєстровано в 6 (75 %) осіб.

Висновки. Ниткоподібні аномальні хорди, розташовані у виносному тракті лівого шлуночка, не виклика¬ють ніяких гемодинамічних порушень. Серед трьох факторів, окремо, товщи¬ни, місця прикріплення й ступеня провисання АРХ у ВТЛШ найбільший гемодинамічний вплив викликає останній. Найбільш виражені зміни кровотоку у ВТЛШ спостерігаються у пацієнтів, у яких АРХ прикріплені до МШП у глибоко субартеріальному її сегменті, з товщиною понад 4,0 мм і провисанням у порожнину ВТЛШ більше 8,0 мм.