Сімрок В.В.1, Сімрок Н.І.2, Сімрок-Старчева Д.В.1
1 Луганський державний медичний університет
2 Обласна клінічна лікарня, Луганськ

Вступ. Частота СПКЯ складає майже 30% між пацієнток гінекологів-ендокринологів, а в структурі ендокринного безпліддя досягає 75%. Діагноз СПКЯ може бути встановлений при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні на підставі чітких критеріїв ехоскопічної картини. В клінічній практиці досить часто величина яєчників при СПКЯ не відрізняється від нормальної, а іноді буває меншою. Тому не завжди ехографічний критерій можна вважати високо специфічним для діагностики СПКЯ. Рівним чином, оцінка іншої ознаки потовщення строми носить іноді суб’єктивний характер. Тому, дуже важливим методом в діагностиці функціонального стану яєчників при СПКЯ стає допплеровське дослідження кровообігу в яєчникових судинах.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей кровообігу в яєчникових судинах в залежності від способу хірургічного втручання при СПКЯ.

Матеріали та методи . Нами обстежено 123 жінки віком від 18 до 35 років. Основну групу склали жінки, яким застосовано лазерний дрилінг (43), групу порівняння сформовано із жінок, яким при лікуванні СПКЯ виконана термокаутерізація (45), контрольну групу склали 35 здорових жінок. Крім детальних клінічних обстежень нами проведена ультразвукова допплерографія. Дослідження проводили апаратом TECHNOS (ESAOTE) датчиком 5-7 МГЦ. Визначали об’єм яєчника, вивчали його ехоструктуру, оцінку кривих кровообігу (систолічну швидкість, індекс периферійного судинного опіру – індекс резистентності, пульсаційний індекс). Вивчали зони васкуляризації яєчника. Зміни, які перебігають у здоровому яєчнику корелюють із динамікою внутрияєчникового кровообігу протягом всіх фаз менструального циклу.
Результати. Проведені дослідження показали, що найбільш чіткої візуалізації піддавались яєчники в основній групі. В 37 жінок цієї групи кровообіг був активним, в двох жінок він був в міру вираженим, в 2 групі із 45 пацієнток лише у 19 жінок кровообіг був активним, у 7 - в міру вираженим, у 19 - слабо вираженим. В групі порівняння об’єм яєчникової тканини був в 1,5 рази меншим ніж в основній групі, та в 2 рази меншим ніж в контрольній групі. При вивченні показників інтраоваріального кровообігу через 1 місяць після операції встановлено, що в пацієнток групи порівняння перфузія домінантного фолікулу була недостатньою, кровообіг оцінено нами як слабо виражений, із зниженням артеріальної швидкості й підвищенням індексів периферійного судинного опору в 1,5-2 раза у порівнянні із аналогічними показниками в жінок основної групи. При проведенні фолікулометрії, нами встановлено, що в жінок основної групи, як й контрольної, швидкість внутрішньо фолікулярного кровообігу збільшується майже за добу до руптури фолікула та зберігається протягом трьох діб, тоді як, в групі порівняння це явище виникає значно пізніше (за 12-14 годин) та утримується лише добу-півтори.

Висновки . Допплерографічне дослідження кровообігу в яєчникових судинах є досить інформативним та цінним діагностичним методом оцінки функціонального стану яєчників при СПКЯ. Хірургічне втручання із застосуванням лазерного дрилінгу є більш ефективним та бережливим для тканин яєчника при СПКЯ.