Гончарова Яна, Соловйов Олексій, Судома Ірина
Клініка „Надія”, Київ

Вступ. Позаматкова вагітність є, напевно, єдиним станом серед тих, що істотно загрожують життю пацієнтки, частота виникнення якого збільшується (внаслідок використання ДРТ). Хоча, смертність одночасно зменшується - завдяки ранньому виявленню позаматкових вагітностей. Відомо, що у пацієнток із неплідністю вірогідність виникнення позаматкової вагітності вища, ніж у загальній популяції (Abusheikha N. et al., 2000; Bouyer J., 2003), а також, що позаматкова вагітність у групі пацієнток після застосування ДРТ настає частіше, ніж в загальній популяції жінок (Fernandez H., Gervaise A., 2004).

Мета. Ми представляємо випадок успішно вилікуваної медикаментозно позаматкової вагітності, отриманої після штучного запліднення, з рідкісним розташуванням плодового міхура – підоболонково біля судинного пучка матки за межами міометрія та післяопераційного рубця. Пацієнтка 37 років звернулась до клініки з метою лікування вторинної неплідності. 9 років тому їй було здійснено цісарський розтин, а 5 і 1 рік тому вона перенесла ляпаротомії з послідовно виконаною через позаматкові вагітності двобічною сальпінгектомією. Далі пацієнтка мала 3 невдалих спроби запліднення ін-вітро (ЗІВ). Остання вагітність була досягнута в кріоциклі, але, на жаль, не маткова.

Матеріали та методи. Ультразвукове дослідження відбувалося як абдомінальним, так і піхвовим доступами.

Результати. Під час ультразвукового обстеження було виявлено позаматкову вагітність, що розвивалася, яка містилася підоболонково між маткою та сечовим міхуром на рівні рубця після цісарського розтину, але за його межами - плодовий міхур нібито „вигулькнув” вбік через дефект у післяопераційному рубці на матці впритул до правого судинного пучка матки. Чітко визначався дефект стінки матки зі згортками крові в ділянці рубця. Зважаючи на відсутність скарг у пацієнтки, її гемодинамічну стабільність і поінформовану згоду, з метою збереження матки було прийняте спільне рішення про медикаментозне ведення цього випадку з місцевим і системним введенням метотрексату. За загальним знечуленням під контролем ультразвуку було введено метотрексат до позаматкового плодового міхура, а потім (за відсутності ознак кровотечі) - дом'язово у дозі 50 мг на квадратний метр поверхні тіла. Пацієнтка знаходилась під стаціонарним, а надалі амбулаторним клінічним спостереженням (скарги впродовж всього цього часу були відсутні), проводилось ультразвукове обстеження і контроль рівня хоріонічного гонадотропіну сироватки крові до його падіння менше 15 МО/Л. Застосовано багатодозовий протокол. Час повного зникнення ознак життєдіяльності трофобласту склав 21 день.

Висновки . Малий розмір позаматкової вагітності після ДРТ та ймовірність її незвичного розташування часто ускладнюють ляпароскопічне чи ляпаротомічне лікування цього стану, отже, підкреслюють цінність ультразвукової діагностики та використання медикаментозного лікування в якості альтернативи хірургічному втручанню.