Абдуллаєв Р.Я., Бубнов Р.В., Мухомор О.І.
1 Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами, м. Київ
2 Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків

Вступ. Основним методом дослідження легенів залишається рентгенологічний, включаючи комп'ютерну томографію. Але крім своїх переваг він має і цілий ряд недоліків: опромінення пацієнта, залежність від положення тіла, неможливість провести функціональні проби. Ультразвукове дослідження органів грудної клітки досі вважалося малоінформативним і використовувалося переважно для визначення об’єму та характеру випоту у плевральних порожнинах. Візуалізація власне легеневої тканини через відбиття ультразвуку від повітровмісного середовища залишається ускладненою [1]. Трансторакальне дренування та біопсія утворів легені під ультразвуковим контролем є методами вибору при наявності ехоскопічного доступу.

Матеріали і методи. У Клінічній лікарні «Феофанія» започатковано сонографію легеневої тканини з діагностикою вогнищевих та дифузних уражень у 2007 році. Розроблені схеми діагностики, напрацьована методологічна база [2]. З 2010 року проводяться пукційні біопсії легеневої тканини та органів грудної клітки під контролем УЗД [3], з яких в обстеження включили 15 пацієнтів з виявленими солідними утворами легень, візуалізованих за допомогою УЗД. Серед них утвори правої легені було 8 (верхньої долі 3 пацієнта; середньої долі – 2; нижньої долі 3) та 6 пацієнтів з утворами лівої легені (з них верхньої долі – 4, нижньої – 2 пацієнти), органів переднього середостіння 1 пацієнт. Середній розмір утворів 3,8 ± 1,3 см. Перифокальні зміни паренхіми спостерігалися у 8 пацієнтів у вигляді гіпопневматизації та ателектазу. Проведено пункційну трепан біопсію під контролем сонографії голкою товщиною 18 g за допомогою системи BARD Magnum, використовуючи УЗ аппарат Hitachi HV900 з конвексним датчиком з наявністю центрального біопсійного каналу. Для сонографії легеневої тканини додатково використовували УЗ обладнання ALPINION E-CUBE 9 з мультичастотними лінійними та конвексними монокристалічними трансдюсерами.

Результати. Отримано гістологічну верифікацію у 100% випадків. Аденокарциному було виявлено у 5 пацієнтів, дрібноклітинний рак у 3 пацієнтів, метастазний рак – у 6 пацієнтів, тимому у 1 пацієнта. З ускладнень було незначне кровохаркання у 6 пацієнтів одразу після маніпуляції, яке швидко ліквідоване консервативними засобами. Віддалених ускладнень не зареєстровано.

Обговорення. В окремих випадках, особливо при периферійних локалізаціях УЗД доповнює можливості комп’ютерної томографії у стадіюванні процесу. За нашими даними, у ряді випадків можливо ехографічно оцінити стан периферичних відділів легеневої тканини:
• Важливим фактором, що визначає інформативність трансторакальної сонографії є наявність акустичного вікна, яке визначається. Незначна кількість ексудату у нижніх відділах легені, печінка і селезінка можуть слугувати в якості акустичного вікна.
• При певних станах – гіперемії, набряку при запальних станах, зниженні повітрянаповнення при ателектазі підвищується щільність та підвищується звукопровідність легеневої тканини, причому ехогенність останньої знижується.
Трансторакальний міжреберний сонографічний доступ є оптимальним для оцінки доступних для огляду сегментів легені. УЗ променю краще доступними є нижні відділи через акустичне вікно селезінки або печінки, субплевральні відділи через міжреберні доступи та верхівки легень. Іноді вдається візуалізувати патологічне вогнище в легенях через плевральний випіт. Сегменти S3, S 4 , S 5 , S 7 , S 8 . здебільшого можуть вважатися оптимальними для сонографічної візуалізації. Слід пам’ятати про дзеркальний артефакт відбиття, який формується внаслідок відбиття променів від відносно щільної діафрагми. Візуалізується у вигляді повторення контуру паренхіматозного органу, розташованого нижче діафрагми. Цей феномен зумовлює наявність на ехограмі гомогенної гіпоехогенної смуги над діафрагмою і є патогномонічним ознакою відсутності ексудату в плевральній порожнині.

Зображення неінфікованого плеврального випоту при УЗД виглядає повністю анехогенним, тоді як при гемотораксі, інфікуванні ексудату, емпіємі ехосокопічне зображення набуває гетерогенності. УЗД також здатна надавати діагностичну інформацію про стан плеври, плевральної порожнини та, в певних випадках, субплевральних відділів власне паренхіми легень. УЗД дозволяє виявити потовщення і деформацію листків парієтальної і вісцеральної плеври, що оптимально за наявності вільної рідини у плевральній порожнині. При ультразвуковому скануванні можна також встановити наявність плевральних злук та шварт.

Висновок. Ультразвукове дослідження у певних клінічних випадках за умов наявності ехоскопічного вікна та стану вентиляції легеневої паренхіми є ефективним методом у діагностиці станів грудної клітки, включаючи легеневу паренхіму та є оптимальним методом контролю проведення інтервенційного втручання. Сонографія є ефективним методом для навігації проведення діагностичних втручань на органах грудної клітки та паренхімі легень за умови адекватного ехоскопічного доступу.

Література.
1. Абдуллаев Р.Я., Митник З.М., Федько А.А., Бубнов Р.В., Ультрасонография при инфекционных заболеваниях. – Харьков: Нове слово, 2010. – 199 с.: с ил.
2. Пат. № 67884 U, Україна. Спосіб дослідження легеневої тканини та органів грудної клітки МПК A61B 8/08 (2006.01) / Бубнов Р.В. – опубл. 12.03.2012, бюл. № 5, 2012 р.
3. Бубнов Р.В., Мухомор О.І. Інвазивна сонографія легеневої тканини та органів грудної клітки // Матеріали науково-практичної конференцiї «Променевi методи дослiдження як дiагностичний та лiкувальний супровiд в онкологiї» Київ: 2012, С.48-51.