Сімрок В.В.1, Сімрок Н.І.2, Валієв О.А.3, Опренко С.М.3
1 Луганський державний медичний університет
2 Обласна клінічна лікарня
3 Міський пологовий будинок, Луганськ

Вступ. Охорона здоров’я жіночого та дитячого населення є одним із головних завдань сучасності. Народження здорової дитини, її гармонійний розвиток в багато чому залежать від антенатальної діагностики стану плода та своєчасного реагування лікаря. Відкриття нових можливостей ехографії робить реальним вирішення важливих практичних та наукових проблем перинатології. Розповсюдження ультразвукового скринінгу привело до його широкого використання в акушерській практиці, а застосування допплерометрії надає можливість не тільки своєчасно діагностувати стан плода, а й прогнозувати його подальший розвиток.

Метою нашого дослідження було вивчення прогностичної цінності результатів допплерометричного дослідження кровообігу в середній мозковій артерії плода.

Матеріали та методи. Нами проведено дослідження плодово-плацентарного кровообігу та особливості кровообігу у середній мозковій артерії (СМА) плода у 173 вагітних жінок, у терміні вагітності від 34 до 40 тижнів вагітності. Дослідження проводили апаратом TECHNOS (ESAOTE) датчиком 3,5 МГЦ у положенні вагітної на спині. Групи були сформовані методом випадкової вибірки, найбільшу групу склали здорові вагітні (67 жінок), пацієнток з прееклампсіями різного ступеня важкості було 45, у дослідження увійшли 22 жінки з ізосенсибілізацією за резус-фактором, 25 жінок мали різні екстрагенітальні захворювання, 14 жінок мали в анамнезі оперативні втручання на маткі.

Результати. Проведені дослідження показали, що індекс пульсації в СМА при гіпоксичних станах плода (дистрес) знижується, що пов’язано із зниженням систолічної та діастолічної швидкості кровообігу. Після проведеного лікування та розродження у різні терміни вагітності, ми встановили, що порушення кровообігу у СМА корелює із гіпоксичними станами новонародженого, низькою оцінкою за шкалою Апгар, підвищеною перинатальною захворюваністю. Особливо слід зазначити, що найбільш високими були корелятивні зв’язки між порушенням кровообігу в пуповинній артерії, СМА та перинатальними ускладненнями в жінок з ізосенсибілізацією за резус фактором. Майже всі новонароджені від цих матерів мали анемію та гіпоксично-ішемічне враження мозку. Високу діагностичну цінність мало дослідження в жінок з прееклампсіями. Серед 67 здорових вагітних лише у 15 мали місто незначні зсуви у кровообігу СМА, та після проведеного лікування у 11 при контрольному дослідженні порушення були відсутні, й новонароджені не мали ні яких перинатальних ускладнень. У 4 вагітних з порушенням кровообігу мало місто подвійне чи потрійне обвивання пуповиною навколо шиї, в них був виставлений діагноз дистрес плода, й вони були розродженні достроково, всі новонароджені мали гіпоксичні стани.

Висновки. Антенатальна оцінка кровообігу в СМА підвищує точність прогнозу відносно перинатальних ускладнень й надає можливість своєчасно проводити антенатальну охорону плода та профілактику порушень стану новонародженого.