Динник О.Б.*, Кобиляк Н.М.**, Мішанич О.М.***, Кориченський О.М.***, Макарова О.О.**** * Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, м.Київ, ** Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, м.Київ, *** Медичне науково-практичне об’єднання «Медбуд», м.Київ, **** Український медичний центр реабілітації д і тей з орган і чним ураженням нервової системи МОЗ України, м.Київ

Вступ. В клінічній практиці поруч з вже традиційною ультразвуковою (УЗ) компресійною еластографією (КЕ) з 2009 р. з’явилась нова технологія еластографії на основі реєстрації поперечних хвиль зсуву (ЕХЗ), що дозволила не тільки якісну оцінку за кольоровим картуванням, а й кількісні виміри жорсткості тканин в кПа.

Мета – визначити переваги та недоліки двох принципів оцінки жосткості тканин людини: ультразвукової компресійної еластографії та еластографії на основі реєстрації поперечних хвиль зсуву.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на 384 пацієнтах з різною патологією (средній вік 38,7±18,6 років) з них 255 жінок та 129 чоловіків на УЗ апаратах УЗ КЕ: MyLab60 (Esaote, Італія) та УЗ ЕХЗ: Ultima SE, Ultima PA, (Радмир, Україна) та Aixplorer (SuperSonic Imagine, Франція) з лінійними та конвексними датчиками поверхневих та внутрішніх органів.

Результаты та їх обговорення . Аналіз сучасного стану технологій вивчення жорсткості тканин в клініці дозволив провести узагальнення у вигляді схеми (див.рис).

Обмеженнями клінічного використання методу УЗ КЕ стали: 1) паралакс – асинхронність руху при компресії/декомпресії кольорової картограми жорсткості та руху базового зображення в сірій шкалі, що призводить до неправильних діагностичних висновків дослідника, 2) неможливість достатньої для отримання еластограми адекватної компресії УЗ датчиком глибоко розташованих тканин та органів (черевна порожнина, таз, заочеревинний простір). Обмеженнями клінічного використання методу УЗ ЕХЗ стали: 1) хибні виміри з завищеними значеннями жорсткості при звичній (для візуалізації в сірій шкалі) чи надмірній компресії тканих (поверхневих та/або глибоких) УЗ датчиком, 2) хибні дані при власних рухах органів (серцебиття, дихання, перистальтика), 3) відсутність або хибні дані при вузьких акустичних вікнах (недостатній контакт апертури датчика, міжреберні проміжки, повітря в легенях, газ в порожнистих органах черевної порожнини), 4) варіації вимірів в залежності від напрямку інсонації органа (скелетні та маткові м’язи, мозок) – анізотропія.

Висновки. 1. Ультразвуковий метод компресійної еластографії має переваги при кольоровому картуванні поверхнево розташованих органів (особливо в мамології). 2. Перевагою еластографії на основі реєстрації поперечних хвиль зсуву є те, що технологія не вимагає додаткової компресії тканин (додаткова компресія може бути навіть шкідлива), але чутлива до сторонніх рухів, розміру акустичного вікна та залежна від анізотропії тканин.