Пересунько О.П., Бен Мессаоуд Ершид, Зелінська Н.В., Буймістр Н.І., Войцева Т.М
Чернівці, Україна

Вступ. Кров'янисті виділення із статевих шляхів жінки в постменопаузальному періоді необхідно розглядати як небезпечний симптом злоякісного захворювання, що вимагає невідкладного обстеження хворої. В план діагностичного алгоритму диференційної діагностики цього симптому в сучасних умовах, на доклінічному етапі, необхідно включати ультразвукове дослідження з доплерографією матки. Дані літератури переконливо свідчать про те, що далеко не всі кровотечі в постменопаузі є ознаками раку матки. Вони також можуть бути пов'язані з гіперпластичними (залозистокістозна гіперплазія, залозисті поліпи) або атрофічними процесами ендометрію.

Мета. Розробити сонографічні маркери кольорової та енергетичної допплерографії для діагностики топографії раку шийки чи тіла матки у жінок з кровотечами в постменопаузі.

Матеріали та методи. Ехографічне дослідження здійснювали за допомогою апарату "Aloka – SSD 1700" (Японія) з кольоровою шкалою зображення у 130 жінок, що звернулися в клініку з приводу кровотеч в постменопаузі. Допплерометричну характеристику кровотоку висхідної та низхідної частин маткової артерії проводили з вивченням пікової систолічної швидкості та індексу резистентності. Спочатку ми проводили оглядову ультразвукову діагностику матки з використанням датчика через передню черевну стінку при повному та порожньому сечовому міхурі. В обох випадках визначали індекси кровотоку висхідної і низхідної частини маткових артерій – індекс резистентності, і середню систолічну швидкість.

Результати. При визначенні індексу резистентності (ІР) у висхідній частині маткових артерій виявлено, що максимальних значень він досягає при нормальному і атрофічному епітелії (відповідно 0,81±0,18 і 0,7676±0,05), має мінімальне значення при раку ендометрія (0,52±0,02), (Р<0,05).
Середня пікова швидкість систоли висхідної частини маткових артерій підвищувалася від атрофічного епітелію до гіперплазії поліпів ендометрія, досягаючи максимальних значень при раку ендометрія і цервікального каналу (відповідно 72,4±10,7 см/с і 73,1±11,6 см/с).
Вимірювання аналогічних індексів допплерометрії у низхідних частинах маткових артерій показало наступне. Показник індексу резистентності був практично однаковий при всіх патологічних станах ендометрія від атрофії до раку. Достовірне зниження до 0,55±0,04 він показав при раку цервікального каналу, у відмінності від раку ендометрія (0,73±0,13), (Р<0,05). Приблизно схожа картина спостерігалася при вимірюванні середньої пікової систолічної швидкості. Цей показник значно відрізнявся при раку цервікального каналу (75,5±11,4 см/с) від раку ендометрія (64,3±12,4 см/с), (Р>0,05).

Висновки. У жінок з кровотечами в постменопаузі кольорова та енергетична допплерометрія кровотоку висхідних гілок маткових артерій при ехографії достовірно (р0,05) показує наростання проліферативних властивостей і неоангіогенезу в ендометрії в ряду: атрофія  гіперплазія  поліпи  рак за показниками індексу резистентності і середньої пікової систолічної швидкості (р<0,05).