Климась І.В.
Кафедра сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Вступ. Захворювання гепатобіліарної системи (ГБС) займають значне місце в структурі захворювань органів травлення. Хронічне системне запалення, що характеризує ревматоїдний артрит (РА), тривале застосування медикаментів, що застосовують при лікуванні РА, справляють негативний вплив на стан ГБС. Серед органів травлення патологія ГБС при РА є найменше вивчена. Проблему отримання максимально інформативної діагностичної картини стану ГБС у сполученні з доступністю дослідження на сучасному етапі розвитку діагностики може вирішити ультразвукове дослідження (УЗД).

Мета. Оцінити ефективність використання в клінічній практиці ультразвукової діагностики в оцінці стану гепатобіліарної системи у хворих на ревматоїдний артрит.

Матеріали та методи. Проведено обстеження 126 хворих на РА - 102 жінки та 24 чоловіка, віком 20-55 років (43,82±7,8). В якості групи контролю обстежено 30 осіб без аутоімунної патології, запальних станів та захворювань, 25 жінок та 5 чоловіків віком 27-52 років (42,4±8,6). Середня тривалість захворювання на РА склала 7,2±5,4 років. В дослідження не включали хворих на РА, з вірусними чи аутоімунними гепатитами; що зловживали алкоголем. Набір та обстеження хворих проводились на базі відділення алергології та ревматології КЗ КОР «КОКЛ» та на кафедрі сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика в період з 2008 по 2011 роки. УЗД стану ГБС виконували на УЗ апараті ULTIMA PRO-30, «РАДМІР», Харків, із застосуванням конвексного датчика C2-5 МГц. При дослідженні печінки оцінювали розміщення, форму, контури, розміри печінки, структуру та ехогенність паренхіми, судинний рисунок печінки. Жовчовивідна система оцінювалась за розміщенням, формою, контурами, розмірами жовчного міхура та протокової системи, структурою та ехогенністю стінок та порожнини жовчного міхура. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилась на персональному комп’ютері за допомогою програми «Microsoft Excel». Оцінювали середні значення, їх похибки і достовірність статистичних показників (р), достовірними вважали показники при р<0,05.

Результати. В результаті проведених досліджень патологія ГБС виявлена у 97 хворих на РА (77%) та у 13,3% в групі контролю. Найбільш часто у хворих на РА зареєстровано збільшення розмірів печінки та жирову інфільтрації печінки різного ступеня важкості – 61,1%, що є вірогідними критеріями жирової хвороби печінки при УЗД. Жирова інфільтрація печінки І ступеня спостерігалась у 39% хворих на РА, ІІ-го ступеня у 36% та ІІІ-го у 25% хворих на РА, в групі контролю відповідно 3,3% І-го та 3,3% ІІ-го ступенів. Жирову інфільтрацію печінки ІІІ-го ступеня в групі контролю не зареєстровано. Серед патології жовчовивідних шляхів найбільш часто спостерігались ознаки хронічного холециститу (47%) та холестерозу жовчного міхура (ЖМ) – 23%, ЖКХ зареєстрована у 8,25% хворих на РА, в групі контролю відповідно 10% ознаки хронічного холециститу та 3,3% холестерозу ЖМ. Достовірність отриманих показників склала р<0,001.

Висновки. 1. Використання в клінічній практиці ультразвукової діагностики в оцінці стану ГБС у хворих на ревматоїдний артрит є ефективний, доступний, неінвазивний та відносно недорогий метод діагностики. 2. Патологічні зміни ГБС спостерігаються у 77% обстежених хворих на РА та у 13,3% в групі контролю. 3. Ранній вияв уражень ГБС дозволить вчасно розпочати адекватне лікування, запобігти розвитку ускладнень та покращать лікування основного захворювання у хворих на РА.