Білоненко Г.А., Шкарбун Л.І., Аксьонова О.Г., Аксьонов О.А., Король О.А.
Обласне клінічне територіальне медичне об'єднання, Донецьк

Вступ. Нашими попередніми дослідженнями встановлено, що 36,9% запальних уражень грудей пов'язані саме із протоковою системою і перебігають у формі перидуктальних маститів та галактофоритів. Традиційні методи діагностики стану молочних проток (клінічний, цитологічний, рентгенологічний) мають відомі обмеження та відрізняються недостатньою точністю.

Мета. Аналіз власного досвіду і популярізація авторського методу комплексної сонографічно-цитологічної діагностики протокових уражень грудей на тлі запалення.

Матеріал і методи. До аналізу залучено 57 жінок у віці від 21 до 71 року (середній вік 46±1,6), які звернулись з приводу запальних змін грудей і мали патологічні виділення із сосків. Їм проводили комплексне сонографічно-цитологічне дослідження молочних проток за власним способом (патент України 57518 А). Спосіб включає контрастування молочних проток з наступним променевим дослідженням груді і відрізняється тим, що контрастування проток здійснюють шляхом введення в них фізіологічного розчину, оцінку стану проток проводять за допомогою сонографії, а промивну рідину, отриману після контрастування проток, піддають цитологічному дослідженню.
Для УЗД застосовували сучасні сканери Logic-3 (General Electric), EnVisor (Fillips) та експертну систему Aplio (Toschiba) із викочастотними адаптерами на 10-14 МГц. Дослідження виконували у В-режимі сірої шкали.
Статистичну обробку наукової інформації проводили на РС Pentium-4 з використанням програмного продукту Microsoft Excel-2003. У якості референтного показника використовували гістологічні висновки.
Дане дослідження ухвалене біоетичною комісією Донецького національного медичного університету.

Результати. До введення контрасту середній діаметр проток складав 1,9 мм (мін. 0,8; макс. – 4,0 мм), а внутрішньопротокові утворення вдалось візуалізувати в 11 (19,3%) випадках. Прямі цитологічні ознаки протокової папіломи виявили в 1 (1,8%) спостереженні та в 1 випадку спостерігали явища атипії.
Показники чутливості, специфічності і точності даного тесту склали відповідно 54,5 – 40,0 – 53,0%.
Після контрастування середній діаметр проток склав 4,1 мм (мін. 2,5; макс. – 9,0 мм). Внутрішньопротокові утворення візуалізовано у 46 (89,7%) жінок. Цитологічні ознаки папілом були присутніми у 28 (49,1%) спостереженнях. У 1 пацієнтки, у якої спочатку цитологічно спостерігали тільки атипові клітини, після проведення запропонованого способу, сонографічно і цитологічно констатовано наявність протокової аденокарциноми.
Чутливість, специфічність і точність даного тесту після введення фізіологічного розчину і цитологічного дослідження промивної рідини склали відповідно 86,4 – 58,4 та 79,6%.

Висновки . Проведення контрастної сонодуктоскопії підвищує точність діагностики внутрішньопротокових новоутворень груді на 26,6%, тобто в 1,5 рази.