Ефективність пункційного дренування кіст, абсцесів, гематом печінки та кіст підшлункової залози, вмісту черевної порожнини та заочеревенного простору
Мамчич В.І., Паламарчук В.І.,Шило В.Т., Шуляренко В.А., Семиног В.І., Бондарук В.Г., Косюга В.А., Поночовний В.В., Преподобний В.В.
Київ, Кафедра хірургії КМАПО, КОКЛ N 1
Вступ
Малоінвазивні пункції та дренування є єдиним альтеративним методом хірургічного лікування патологічних утворів в черевній порожнині та заочеревенному просторі у хворих з вираженою поліорганною недостатністю, так як проведення порожнинних операцій у них має негативний прогностичний характер.
Матеріал та методи
За останні п'ять років в хірургічному відділенні КОКЛ N1 здійснено пункцій під контролем ультразвукового (УЗ) датчика: кіст печінки - 38, абсцесів та гематом печінки - 19, кіст підшлункової залози та сальникової сумки - 14, пункцій черевної порожнини - 45 та заочеревенного простору - 16. Навігація здійснювалась пункційним датчиком на апараті Toshiba SAL-35A з датчиком 3,5 Мгц та набором голок розміром 18-22 G. Вміст кіст, абсцесів та гематом направлявся на гістологічний аналіз та бакпосів з визначенням флори і чутливості її до антибіотиків.
Результати
Після кожної пункції в спорожнілі кісти печінки чи підшлункової залози вводився склерозуючий розчин етилового спирту. Повторні пункції кіст печінки проведені в трьох випадках. Приєднання запального процесу по результатам бакпосіву не спостерігалось.
При наявності багатьох кіст проводили почергову пункцію кожної із них. При подальшому амбулаторному контролю рецидив кісти спостерігався в одному випадку. Пошук траєкторії для голки при пункції кіст голівки підшлункової залози тривалий із-за розташованих на її руху печінки та ДПК. Пункції великих кіст сальникової сумки здійснювались при умові щільного примикання до передньої черевної стінки. Гематоми містили лізовану кров.
При лікуванні абсцесів печінки повторні пункції здійснювали 4-8 разів через спарені дренажі. Порожнини промивались антисептичними розчинами з послідуючим введенням антибіотиків згідно бактеріограм. В результаті комплексного лікування набряк оточуючої паренхіми зменшувався, а вміст поступово розсмоктувався, карсула абсцесів потончувалась. На кінцевому етапі залишалась невелика кількість фібросклерозу в місці ураження. Моніторинг на протязі декількох років не виявив рецидиву абсцесів.
У хворих з деструктивним панкреатитом та вираженою поліорганною недостатністю проводилось видалення випоту із черевної порожнини та заочеревенного простору. Кожного разу перед пункцією черевної порожнини відбувався пошук вікна, вільного від петель кишковика. Пункція заочеревенного простору здійснювалась в місцях, вільних від нирок та магістральних судин. Виконувались одноразові чи багаторазові пункції через спарені дренажі. Клінічна ефективність була задовільною при зменшенні об'єму випоту. Подібні пункції сприяли регенерації деструктивних змін в ушкодженій підшлунковій залозі. При позитивній динаміці спостерігалось зменшення в розмірах ушкоджених дільниць залози, зникала анехогенність, повільно відновлювалась структура паренхіми. Ефективна комплексна терапія послаблювала в подальшому і вираженність гіпоехогенності і в інших дільницях залози. Слід зауважити, що повторні пункції відбувались при умові відсутності бактеріального обсемінення випоту аж до кінцевого повного видалення його.
А при приєднанні бактеріальної флори і нагноїння ( у 5 хворих) та утворенні абсцесів вимушено виконувались розширені оперативні втручання.
Висновок
- Пункційне лікування кіст, абсцесів, гематом печінки та кіст підшлункової залози є ефективним методом. Воно є рятівним для хворих з поліорганною недостатністю.
- Пункційне дренування випоту в черевній порожнині та заочеревенному просторі показано хворим при відсутності бактеріоального обсемінення. Це сприяє безоперативному виліковуванню в поєднанні з комплексною терапією.