Ехографічна та допплерографічна характеристика стану гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей з вродженими та набутими захворюваннями сполучної тканини

Тарасюк Б.А., Бабко С.О.,Гончаренко Н.І., Михайлець Л.П.

Київ, Інститут педіатрії, акушераства та гінекології Академії медичних наук України

 

Вступ

В останні роки значна увага приділяється дисплазіям сполучної тканини (ДСТ). ДСТ можуть являти собою самостійний синдром багатофакторної природи, що проявляється зовнішніми ознаками дисплазії сполучної тканини в поєднанні з клінічно значимою дисфункцією одного чи декількох органів (синдром Марфана, Елерса-Данлоса та ін.).

Відомо, що системна дисплазія сполучної тканини (СДСТ) - розповсюджений стан, який має різні фенотипи та вісцеральні прояви. СДСТ має характерні властивості метаболізму та імунологічного захисту та є фоном для розвитку запальних, аутоімунних захворювань, дегенеративних змін в суглобах .

Саме тому метою роботи було визначення ехографічних особливостей структурно-функціональних змін гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей з вродженими і набутими захворюваннями сполучної тканини.

Матеріали та методи

Було обстежено 30 хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) у віці від 6 до 15 років на стадії медикаментозної стабілізації процесу (активність 0 - 1), із них суглобово-вісцеральна форма визначалася у 6 хворих та суглобова форма - у 24 хворих, та 48 дітей із вродженими захворюваннями сполучної тканини (ВЗСТ). У якості контрольної групи досліджено 20 здорових дітей того ж віку

Обстеження органів черевної порожнини здійснювалося на ультразвукових діагностичних приладах Sonoline SL-1 та Biomedica SIM -7000, SA-9900. Останній прилад дозволяв проводити допплерографічні дослідження у судинах печінки. Використовувалися датчики з частотою 3,5 МГц- 10 МГц.

Ультразвукове дослідження проводилось за загальноприйнятими методиками.

Вивчення структурного стану і моторно-евакуаторної функції жовчного міхура у дітей мало вигляд динамічного спостереження за змінами об'єму жовчного міхура після прийому жовчогінного сніданку (100г батона, 20г вершкового масла, 50г твердого сиру, 200мл чаю, 5г цукру ) на протязі 60-ти хвилин.

Результати та висновки

Проведені дослідження дозволили виначити цілий ряд структурно-функціональних змін з боку печінки, жовчного міхура та підшлункової залози у дітей з ДСТ та ЮРА при сірошкальній ехографії, а також зміни регіонарного печінкового кровотоку при допплерографії у пацієнтів з ЮРА.

Залучення до патологічного процесу органів шлунково-кишкового тракту, суттєво обтяжує перебіг хронічних захворювань сполучної тканини. Тим більше, що майже при повній відсутністі клінічних проявів з боку гепатопанкреатобіліарної системи виявляються ехографічні зміни у вигляді холестазу, дискінезії жовчовивідних шляхів, змін структури паренхіми печінки та підшлункової залози. Таким чином, при проведенні комплексній терапії хворих на вроджену та набуту патологію сполучної тканини, повинні бути включеними засоби, які поліпшують стан гепатопанкреатобіліарної системи.