Роль ультразвукових методів дослідження в диференційній діагностиці меконієвого перитоніту у новонароджених

Лук'янова І.С., Медведенко Г.Ф., Журавель І.А.

Київ, Україна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

 

Вступ

Серед невідкладних станів у новонароджених, які потребують термінового оперативного втручання мають місце випадки вроджених захворювань, що можуть стати причиною обструкції кишечника і розвитку меконієвого перитоніту, який при УЗ обстеженні плода проявляється ознаками асциту і інколи трактується як водянка плода.

Мета

Метою даного дослідження було вивчення ранніх ультразвукових ознак водянки і меконієвого перитоніту у новонароджених в ранньому неонатальному періоді.

Матеріали та методи

Обстежено 11 новонароджених дітей, у яких пренатально були виявлені УЗ ознаки асциту плода. Контрольну групу склали 10 здорових новонароджених.

Новонароджені обох груп були обстежені з проведенням рутинних аналізів крові . При підозрі на внутрішньоутробне інфікування проводилося відповідне бактеріологічне та вірусологічне обстеження.

Всім дітям на першу добу життя було виконано ультразвукове дослідження (ЕхоКГ та допплерографія) серця, нейросонографія та УЗД очеревини. Обстеження проводилося на апараті "Medison SA 9900" із застосуванням мікроконвексного та лінійного трансдюсерів. Методика УЗ дослідження черевної порожнини: поперечне, поздовжнє, навкісне сканування верхнього, середнього і нижнього відділів живота зі зміною кута вводу УЗ променя.

Результати досліджень

У 5 дітей основної групи на підставі пренатального анамнезу, даних аналізів крові, виражених клінічних симптомів та УЗ ознак асциту, перикардиту, ураження печінки та нирок було діагностовано набрякову форму гемолітичної хвороби новонародженого.У 6 дітей пренатально були виявлені УЗ ознаки асциту і встановлено діагноз неімунної водянки плода. При обстеженні в ранньому неонатальному періоді у 3-х з них були наявні клінічні прояви порушення серцевої діяльності.При сонографічному обстеженні виявлено накопичення помірної кількості вільної рідини в перикарді та черевній порожнині ( піддіафрагмально, під селезінкою, під печінкою, в ямці жовчного міхура). При проведенні ЕКГ виявлена суправентрикулярна тахікардія.

У інших 3-х з 6 дітей цієї групи при проведенні обстеження ознак ураження серця, нирок, внутрішньоутробного інфікування не виявлено. В той же час, при ультразвуковому дослідженні черевної порожнини виявлено наявність великої кількості внутрішньочеревної рідини, яка заповнювала простір між органами, чітко вирізняла межі органів, а петлі кишечника вільно плавали і зрушувалися разом з датчиком. В асцитичній рідині визначалися множинні ехогенні частинки, які переміщувалися при диханні чи компресії датчиком. У однієї дитини виявлялося також накопичення анехогенної рідини з вільно плаваючими ехогенними частками навкруг яєчок. На підставі отриманих сонографічних даних було встановлено діагноз меконієвого перитоніту, здійснено перевод до відділення хірургії новонароджених, проведено оперативне лікування. Причиною розвитку меконієвого перитоніту слугувала вроджена патологія кишечника.

Висновки

Поєднання пренатального скрінінгового обстеження з комплексним обстеженням новонародженого в ранньому неонатальному періоді з застосуванням ультразвукових методів надає можливість якомога ранній верифікації діагнозу, проведенню своєчасної етіопатогенетичної терапії і сприяє зниженню перинатальних втрат.