Ультразвукові можливості в-режиму в діагностиці патологічних змін в слинних залозах та шиї
Шило В.Т., Абизов Р.А., Лакіза С.О., Злий В.В.
Київ, КОКЛ N 1, кафедра ЛОР КМАПО
Вступ
Протягом останніх 12 років проводиться ультразвукова (УЗ) діагностика (УЗД) лицевої частини черепа, ротоглотки та гортані.
Матеріал та методи
Використовувались в наших умовах сканери Aloka 630, Unison 400 з датчиками від 2,5 до 10 Мгц. На перших етапах для пошуку ехосеміотики проводилась верифікація УЗ симптомів в порівнянні з визнанними методами: рентгенографією, МРТ, КТ та стробоскопією.
Результаты
При запальних процесах лобних та верхнещелепних пазух спостерігається пониження ехогенності. Наявність рідини характеризується анехогенним вмістом. Результати лікування оцінюють по зміні рівня рідини при УЗ контролі. При хронічних запальних процесах відбувається накопичення склеротичних змін в слизових пазух, що характеризується при відбитті ультразвуку гіперехогенністю. Неодноріднсть неправильної форми додаткових включень в пазухах з переважанням гіпо-, чи гіперехогенності є УЗ ознакою об'ємної патології. УЗД дозволяє відслідкувати поширення пухлини за межі пазух, в орбіту та м'кі тканини, в лімфатичні вузли, що впливає на вибір тактики оперативного втручання.
Збільшення в розмірах мигдаликів та гіпоехогенность їх структури є ознакою запального процесу. Зменшеня вираженності гіпоехогенності при УЗД характеризує ефективність протизапальної терапії. Розповсюдження запального процесу за межі мигдаликів, нечіткість їх контурів є проявом перитонзилярного інфільтрату. Наявність деструкції в ньому, що має вигляд анехогенності з нечіткими внутрішніми контурами, є наслідком перитонзилярного абсцесу. Трапляються випадки утворення флегмони, яка може швидко розповсюджуватись між фасціями шиї. Динамічне УЗД контролює можливе зміщення її в напрямку середостіння. Доцільно в таких випадках УЗД доповнювати і КТ обстеженнями шиї.
Збільшення в розмірах мигдаликів та неоднорідність їх структури з урахуванням клініки може бути проявом об'ємної патології. При гістологічному підтвердженні злоякісного процесу УЗД дозволяє з'ясувати межі його поширення, а також характер контакту з судинами. При пухлинних ушкодженнях кореня язика УЗ картина має солідний характер з нечіткими контурами, неоднорідністю структури з переважанням гіпоехогенності. Наявність ушкодження глибинних регіонарних лімфовузлів шиї по данним УЗД впливає на об'єм оперативного втручання.
Збільшення в розмірах слинних залоз та гіпоехогенність УЗ зображень характерно для сіалоаденітів. При калькульозних сіалоаденітах кальцифікати мають ехотінь донизу. Великих розмірів слинні залози, неоднорідність структури їх з переважанням гіпоехогенності , нечіткість зовнішніх контурів в вигляді гілчатих розростань вказує на пухлинний процес, а наявність анехогенного вмісту в ній є наслідком деструкції.
При ушкодженні голосових складок форма і об'єм їх змінюється, при цьому порушується рухливість при фонації. Зміна конфігурації внутрішньої порожнини гортані спостерігаєься при об'ємній патології. Однорідність структури їх при УЗД характерна для доброякісного характеру, Неоднорідність додаткової структури та нечіткість контурів свідчить про злоякісний перебіг змін. Враховуючи можливості УЗ патологічних змін в гортані в доповненні до звичайної ларингоскопії, доцільно впроваджувати УЗД в амбулаторні обстеження. При цьому слід враховувати незначне променеве навантаження, мобільність та швидкість проведення в порівнянні з КТ обстеженнями. Незамінним є УЗД і в випадках диференціальної діагностики променевих чи запальних перихондритів. За допомогою УЗД проводиться контроль в післяопераційному періоді за можливими проявами рецидиву онкологічного процесу.
УЗД дозволяє чітко визначити топографію розташування кіст шиї та сторонніх предметів при травматичних ушкодженнях. Безумовно, при масивних ушкодженнях, що виражено змінюють анатомічну структуру та неуможливують контакт датчика з тілом, доцільніше звертатись до КТ.
Висновок
Виявлений комплекс УЗ семіотики дозволяє високо достовірно діагностувати запальні процеси та об'ємні утвори слинних залоз, різних структур шиї, ротоглотки та гортані.