Використання ефекту доплера для визначення моторики кишечника

Сафанюк Л.В.*, Якименко О.Г., Коноплицький В.С., Митюк Т.В.

Вінницький національний медичний університет ім. Пирогова М.І.

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня*

 

Вступ

Визначення моторної функції кишечника здійснюється сонографічним методом, що визначає наявність чи відсутність руху кишечного вмісту. Проте для отримання якісно-кількісної оцінки перистальтики цей метод малоінформативний, оскільки не дає можливості в повній мірі оцінити характер перистальтичних хвиль та їх інтенсивність.

Мета роботи

Визначити можливість реєстрації моторно-евакуаторної функції кишечника за допомогою сонографічного пристрою "Mini Dopplex" (слугує для визначення пульсації судин) в основі роботи якого лежить ефект Доплера.

Матеріали та методи

Оскільки рух кишкового вмісту відбувається за тими ж законами гідродинаміки що й інших рідин і супроводжується звуковими феноменами у вигляді урчання, плескоту, тонових піків, то є можливим, вивчати та реєструвати моторику кишечника за допомогою пристроїв дія яких основана на реєстрації цих феноменів. Виходячи з того, що швидкість руху кишкового вмісту по кишечнику (0,1 - 0,21 м/сек) набагато менша за швидкість ультразвуку (швидкість УЗ складає від 1480 до 1600 м/сек), то з формули: f? = 2V (cos ?) f/c, де: f? - доплерівське зміщення частоти, f - випромінювана частота, V - швидкість об'єкта, ? - кут між напрямком руху об'єкта і напрямком ходу випромінюваного і вловленого променя, c - швидкість поширення ультразвуку в середовищі, при типових показниках: f = 5 МГц, V = 0,7 - 0,21 м/сек, ? = 60?, c = 1480 м/сек, це буде відповідати доплерівському зміщенню частоти f?= 4 кГц, яке перебуває в діапазоні слухового сприйняття людиною. Пристрій "Mini Dopplex" ми застосовували

з лінійним трансд'юсером з частотою 5 МГц, в постійнохвильовому режимі, що дозволяло реєструвати потік кишечної рідини та вислуховувати його за допомогою гучномовця на пристрої. Частота трансдюссера - в 5 МГц дозволяла досягти глибини фокусування біологічних тканин до 5-7 см, що відповідає глибині залягання кишечника від поверхні тіла. Середня інтенсивність трансд'юсера - 66 мВат/см?, сила ультразвуку - 8,2 мВат, площа робочої поверхні - 22мм?, що особливо важливо у хірургічних хворих (наявність післяопераційних ран, пов'язок, контрапертур). Для покращення прилягання трансд'юсера до шкіри та стабільності реєстрації потоку, використовували кут в 45? та застосовували водорозчинний акустичний гель.

Результаты

З метою дослідження моторики кишечника за допомогою пристрою "Mini Dopplex", було обстежено 50 здорових осіб та 50 осіб в ранньому післяопераційному періоді, оперованих на кишковій трубці. Дослідження проводили паралельно з традиційною аускультацією перистальтики. Найкраще кишені шуми вислуховувались в епігастральній ділянці, що відповідало перистальтиці тонкого кишечника. У здорових осіб на тлі фонової перистальтики чітко вислуховуються декілька типів перистальтичних шумів. У оперованих хворих поява перших ознак перистальтики за допомогою пристрою відмічалась вже в першу добу після операції, в той час як звичайна аускультація давала змогу її вислухати лише на 2 добу.

Висновки

Запропонований спосіб вислуховування моторики кишечника дає змогу вислуховувати звукові феномени кишечної перистальтики, завдяки високій чутливості трансдюссера уловлювати навіть мінімальні кишені шуми передаючи їх на гучномовець, проводити дослідження безпосередньо на лікарняному ліжку.