Визначення напружено-деформованого стану тканин пародонту в залежності від ступеню атрофії альвеолярного паростка
Онищенко В.С., Овчеренко А.Н., Трофименко О.А.
НМАПО ім. П.Л. Шупика.
Інститут стоматології, кафедра ортопедичної стоматології.
Вступ
Резорбція кісткової тканини альвеолярного паростка, яка клінічно проявляється оголенням шийок зубів та патологічною рухливістю є однією з визначальних ознакою ураження тканин пародонту. На функціональну повноцінність зуба, який планується в якості опори ортопедичної конструкції має вплив конфігурація та характер атрофії тканин пародонту, наявність, локалізація та глибина патологічних зубо-ясеневих кишень, висота коронки та співвідношення клінічної коронки та кореня зуба. Разом з тим методи визначення витривалості тканин пародонту опорних зубів, його здатність витримувати дозоване функціональне навантаження, зумовлене дією зубних протезів до сьогодні залишаються недосконало вивченими та дискусійними.
Мета
Метою нашої роботи є розробка методів визначення напружено-деформованого стану тканин пародонту в залежності від ступеню атрофії альвеолярного паростка та розробка критеріїв оцінки ступеню впливу зовнішнього навантаження.
Матеріал та методи
Проведено обстеження 27 хворих з дефектами зубних рядів, ускладненими захворюваннями пародонту, які звернулися до Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л.Шупика на кафедру ортопедичної стоматології. Клінічне обстеження проводилося згідно загальноприйнятої схеми, гігієнічний стан порожнини рота визначали за допомогою індексів гігієни та програми FLO Florida Probe, рентгенологічні дослідження проводили з використанням програми
"TROPHY" та ортопантомографії, метод лазерної доплеровської флоуметрії (ЛДФ) застосовували для оцінки мікро-циркуляторних процесів слизової оболонки та визначення рівня перфузії кровообігу у тканинах пародонту, проводили аналіз діагностичних моделей та оклюзіограм, визначали ступінь рухливості зубів, проводилося визначення витривалості тканин пародонту до навантаження методом гнатодинамометрії за допомогою приладу
"Візир Э 1000".
Результати
Отримано попередні результати стану мікроциркуляції тканин пародонту хворих на хронічний періодонтит (ХП) ІІ-ІІІ ст. Всі пацієнти 1 групи мали знижений рівень мікроциркуляції (100%), у 25 хворих на ХП (92%) виявлено достовірні ознаки зниженої ендотеліальної активності, у 20 (74%) тенденція до зниження нейротонусу, міотонусу, тенденція до зменшення амплітуди респіраторних коливань відмічалась у 18 пацієнтів (66%). На підставі інтерпретації графіків вейвлет-аналізу, відмічено 3 характерні ознаки перебігу хронічного періодонтиту, які призводять до атрофії альвеолярного паростка: 1-підвищення тонусу прекапілярних сфінктерів, 2-зменшення артеріоло-венулярного шунтування в слизовій оболонці порожнині роту, 3-підвищення амплітуди коливань серцевого ритму. 1 група - здорові особи; 2 група - хворі на періодонтит ІІ-ІІІ ст.
Параметри | 1-група,n=20 | 2 група,n=27 |
---|---|---|
М - показник мікроциркуляції (п.о.) | 50±5,2 | 46,4±4,1* |
AmaxЕ (Гц) амплітуда колив. ендотелію | 4,17±2,6 | 1,28±0,5** |
AmaxН (Гц) амплітуда колив. нейротонусу | 2,9±1,5 | 1,55±1,0 |
AmaxМ (Гц) амплітуда колив. міотонусу | 1,45±0,7 | 0,89±0,3 |
AmaxД (Гц) амплітуда дихальних колив. | 1,04±0,7 | 0,72±0,19* |
AmaxС (Гц) амплітуда колив. кардіоритму | 1,61±0,5 | 1,57±0,8 |
ПШ - параметр шунтування (у.о.) | 2,0±0,7 | 1,74±0,8 |
* Різниця між групами достовірна при р<0,05. ** Різниця між групами достовірна при р<0,01. |
Висновок
Отже, ЛДФ може бути використаною, як 1 з основних методів визначення напружено-деформованого стану тканин пародонту в залежності від ступеню атрофії альвеолярного паростка у хворих на ХП. Причиною резорбції кісткової тканини альвеолярного паростка є прогресуюче порушення мікроциркуляції, провідну роль в її розвитку займає ендотеліальна дисфункція. Подальші дослідження і аналіз отриманих результатів дозволить підвищити ефективність діагностики, ортопедичного лікування хворих з дефектами зубних рядів, ускладненими захворюваннями тканин пародонту.