ЧАСТОТА ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ІНСИДЕНТАЛОМ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ДУПЛЕКСНОМУ СКАНУВАННІ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ БРАХІОЦЕФАЛЬНИХ СУДИН
Балабушко О.В., Зотов В.М., Колотило О.М., Балабушко С.Б., Захарченко Н.М.
Чернігів, Україна, Чернігівський обласний онкологічний диспансер
Актуальність. Завдяки широкому впровадженню ультрасонографії (УСГ) в клінічну практику, останнім часом зросли випадки виявлення асимптоматичних вузлових новоутворень щитовидної залози – інсиденталом щитовидної залози. Так за даними клініки Майо (США) частота виявлення інсиденталом щитовидної залози при ультрасонографічному обстеженні складає від 15% до 30%, а частота злоякісності складає 0,5%-13% (в середньому 4%). Загальною закономірністю лікування в онкології є залежність від часу з моменту виявлення пухлини. Найкраще лікуються локальні форми, тому важливо намагатися виявляти рак щитовидної залози (РЩЗ) на ранніх етапах онкогенезу. В 85% випадків рак щитовидної залози презентований диференційованими формами, а саме папілярною та фолікулярною аденокарциномами. Серед диференційованих форм раку папілярна аденокарцинома зустрічається в 80-90% і характеризується специфічною ехосеміотикою. Чутливість УСГ в виявленні папілярного РЩЗ складає 85%.
Матеріали та методи. Проаналізовано частоту виявлення злоякісних асимптоматичних вузлових новоутворень щитовидної залози серед пацієнтів , які проходили дуплексне сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин на базі ЧООД з січня 2005 року по січень 2007 року.
При обстеженні обов`язково зверталася увага на щитовидну залозу. Виявленні інсиденталоми, з підозрілою ехосеміотикою щодо злоякісного новоутворення, підлягали тонкоголковій аспіраційній біопсії з наступним цитологічним дослідженням. Під підозрілою ехосеміотикою розуміли наявність гіпоехогенного вузла з нечітким контуром та кальцинатами. В залежності від отриманих результатів, ТАПБ поділялася на:
1.Результативну – при пункції отримані клітинні елементи щитовидної залози.
а) позитивну – при отриманні наступних результатів: цитограма раку, матеріал підозрілий у відношенні злоякісного чи пухлинного процесу, епітелій щитовидної залози з ознаками атипії, фолікулярна неоплазія.
б) негативну – при отриманні результатів: епітелій щитовидної залози без ознак атипії, проліферація епітелію щитовидної залози.
2. Нерезультативну – при пункції клітинні елементи щитовидної залози відсутні.
Отримання позитивного цитологічного заключення було показом до проведення оперативного лікування з наступним гістологічним дослідженням.
Результати. Серед 468 пацієнтів, які проходили дуплексне сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин, злоякісні інсиденталоми виявлені в 16 випадках (3,4%). Гістологічна структура представлена: папілярним раком – 15 випадків (93%); фолікулярною аденокарциномою – 1 випадок (7%).
РЩЗ в I стадії виявлено у 8 випадках (50 %), в II ст. – 5 випадках (31 %) , в III ст. - 3 випадках (19 %).
Висновки. Кожен спеціаліст повинен дотримуватися принципів онконастороженності. Частота виявлення злоякісних інсиденталом в нашому дослідженні становить 3,4%, в гістологічній структурі переважає папілярний РЩЗ. Тому при проведенні дуплексного сканування екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин необхідно звертати увагу на стан щитовидної залози для виявлення асимптоматичного РЩЗ, що дозволить покращити ранню діагностику раку та покращити ефективність лікування.