ДОППЛЕРІВСЬКА УЛЬТРАСОНОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРИХ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ РОЗЛАДІВ (МОЖЛИВОСТІ, ОСНОВНІ ПАТЕРНИ, ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ)

Глоба М.В.

Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, Київ


Вступ. На сучасному рівні розвитку мінімально-інвазивних методів судинної діагностики транскраніальна допплерографія (ТКДГ) залишається єдиним методом швидкої оцінки параметрів церебральної гемодинаміки в реальному часі, чим зумовлена актуальність застосування її в ургентній неврологічноій та нейрохірургічній практиці. Хоча фізичні основи методу обмежують об’єм дослідження лише реєстрацією лінійних параметрів кровотоку в базальних артеріях та венах мозку (навіть у поєднанні з кольоровим допплерівським кодуванням), функціональне за суттю обстеження використовується при будь-якій формі первинних або вторинних судинних розладів.


Метою аналізу 10-річного досвіду застосування ТКДГ у хворих з гострою судинною патологією була розробка допплерографічно–патофізіологічних кореляцій на основі використання загальних семіотичних типів спектрограми (патернів), що характеризують особливості гемодинаміки при конкретному ураженні судинного русла.


Результати. ТКДГ обстеження хворих з гострими цереброваскулярними розладами зазвичай включає аналіз наступних патернів:

«магістральний потік» з нормальними показниками кровотоку в базальних артеріях мозку, який може спостерігатись при ураженні кінцевих коркових гилок або глибоких стріарних гилок мозкових артерій (з формуванням лакунарних або малих інфарктів), також при транзиторному функціональному спазмі, або при кардіальному генезі церебральної ішемії;

«залишковий / колатеральний потік» чи дефіцитний кровоток в середній (задній) мозковій артерії свідчить про оклюзуюче ураження екстракраніального відділу внутрішньої сонної (хребтової) артерії, який підтверджується їх дуплексним скануванням, або про стеноз інтракраніального відділу цих артерій; супроводжується формуванням вогнища ішемії середніх або великих розмірів;

патерн «стеноз» в ізольованій мозковій артерії реєструється при стенозі її стовбура, реєстрація стенотичного потоку в суміжних мозкових артеріях або в обох гемісферах може свідчити про формування констріктивно-стенотичної артеріопатії (вазоспазму) внаслідок субарахноїдальної геморрагії, у такому випадку ішемічні розлади мають вторинний характер на фоні загальномозкових;

патерн «полегшена перфузія/ шунт» в ізольованій або суміжних мозкових артеріях може свідчити про наявність артеріо-венозної мальформації, також може відображати реактивну гіперемію в окремому судинному басейні (після ішемії) або компенсаторну колатералізацію кровотоку; тотальна реактивна гіперемія може бути наслідком лактацідозу ліквору при геморагічному інсульті;

«утруднена перфузія» в ізольованій мозковій артерії свідчить про дистальне оклюзуюче ураження (наприклад, емболія крупної гилки), реєстрація цього патерну в артеріях гемісфери свідчить про формування набряку мозку внаслідок обширної ішемії; тотальне розповсюдження «утрудненої перфузії» на всі церебральні артерії у супроводі з венозними порушеннями є патогномонічною ознакою внутрішньочерепної гіпертензії та обумовлює ускладнений прогноз.


Висновки. Характеризуючи результати ультрасонографічного дослідження слід диференціювати нозологічні форми, при яких ТКДГ може виступати як метод встановлення діагнозу і ті, при яких вона є засобом оцінки функціонального стану церебрального кровотоку, що має не менш практичне значення в ургентній ситуації.