ІНРАОПЕРАЦІЙНА СОНОГРАФІЯ – ЯК СУПРОВОДЖУВАЛЬНИЙ МЕТОД ПРИ ХІРУРГІЧНІЙ КОРЕКЦІЇ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ
Медвєдєв В.Є., Лаврик Г.В.
Інститут Онкології АМНУ (Київ)
Вступ: В 90% випадках злоякісні пухлини органів гепатопонкреатодуоденальної зони (ГПДЗ) ускладнюються обтурацією біліарного тракту з подальшим розвитком механічної жовтяниці. Холестаз, з переходом до гнійного холангіту, призводять до швидкого розвитку печінкової недостатності, що і визначає, в основному високий рівень летальності при подібних ускладненнях у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу. Даний патологічний стан потребує невідкладних хірургічних маніпуляцій, спрямованих на відновлення відтоку жовчі, а по можливості виконання радикального лікування.
Матеріал та методи: Виконане інтраопераційне ультразвукове дослідження (ІОУЗД) 42 хворим із злоякісними новоутвореннями в ГПДЗ, котрі стали причиною розвитку механічної жовтяниці. Встановлені причини її розвитку: гепатоцелюлярна карцинома з проростанням в ворота печінки та метастазуванням в лімфатичні вузли воріт – 9, пухлина голівки підшлункової залози – 15, рак жовчного міхура – 5, рак шлунка з метастазуванням в лімфатичні вузли печінково-дванадцятипалої зв’язки – 3, метастатичне враження печінки – 10. Проведений інтраопераційний моніторинг зони інтересу протягом періоду операції, спрямованої на усунення причин біліарної гіпертензії. У роботі використовували портативний ультразвуковий прилад фірми ˝ALOKA˝,ССД-500 (Японія) з інтраопераційним І- та Т- подібним датчиками, з частотною характеристикою 5 та 7,5 МГц. В операційній на датчик одягали стерильну хірургічну рукавицю. Для покращення контакту поміж датчиком та зоною обстеження останню зрошували фізіологічним розчином чи розчином новокаїну.
Результати: Об’єм оперативного втручання визначався після хірургічної ревізії та ІОУЗД, виконаного з метою уточнення розповсюдження пухлинного процесу, виявлення залучення прилеглих органів, великих судин, встановлення рівня та ступеня обтурації поза- чи внутрішньопечінкових жовчних проток. Були виконані наступні обсяги операцій: видалення пухлини (різні види резекцій печінки) – 7, панкреато-дуоденальні резекції – 7, накладання біліодигістивних анастомозів – 14, інтраопераційна чрезпечінкова холангіостома (інтраопераційне черезпечінкове дренування дистального відділу внутрішноьпечінкової жовчної протоки) – 14.
При виконанні операцій на печінці зона воріт контролювалась проекцією її на екран УЗ-апарата, що сприяло більш швидкому та безпечному її виконанню. Виконуючи відкрите дренування за допомогою ІОУЗД визначали часткові чи сегментарні відрізки внутрішньопечінкової протоки, котру проекцію вали на екран. Під УЗ-контролем в протоку вводилась дренажна трубка для відтоку жовчі.
ІОУЗД дозволило уточнити первинний осередок пухлини та зону поширеності процесу у всих хворих, диференціювати пухлину від прилеглих анатомічних структур у 34 хворих, виявити інвазію в прилеглі судини у 12 хворих, визначити рівень та ступінь обтурації поза- та внутрішньопечінкових жовчних проток у всих хворих.
Висновки: Отримані результати переконливо підтверджують пріоритетність методу ІОУЗД, в порівнянні з доопераційним обстеженням. Можливо точно встановити первинний осередок пухлини, розповсюдженість, зв'язок з прилеглими органами (на предмет їх залучення до процесу). Сукупний аналіз результатів сприяє вирішенню планування обсягу оперативного втручання. Безпосередній моніторинг під час операції поліпшує анатомічні орієнтирні можливості операційної зони, що дозволяє виконувати найбільш виправдані обсяги операцій та зменшити ризик післяопераційних ускладнень.