ЛІКУВАЛЬНІ ПУНКЦІЇ ЕНДОМЕТРІОЇДНИХ КІСТ ЯЄЧНИКІВ ПІД КОНТРОЛЕМ ТРАНСВАГІНАЛЬНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ОБТЯЖЕНОМУ ГІНЕКОЛОГІЧНОМУ АНАМНЕЗІ

Мухомор О.І., Дегтярюк М.В., Бубнов Р.В.

Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами м. Київ

Відділення ультразвукової діагностики

Ключові слова: лікувальні пункції під контролем УЗД, ендометріоїдні кісти, яєчники

Вступ. Ендометріоз є поширеною патологією жіночих статевих органів, яка вражає осіб репродуктивного віку, та поступається по частоті лише перед фіброміомою матки та запальними захворюваннями. У жінок, які мають скарги з боку репродуктивної системи ендометріоз зустрічається за різними даними від 15 до 50%.

Про застосування пункційного лікування ендометріоїдних кіст яєчників під контролем трансвагінального УЗД повідомляється з 1977 року.

Показами та умовами для пункційного лікування кіст яєчників на сьогодні вважається:

- спостереження однобічної кісти яєчника щонайменше протягом 6 місяців;

- діаметр кісти більше 30 мм;

- відсутність ехоознак підозри на малігнізацію кісти яєчника та відсутність раку яєчників в сімейному анамнезі пацієнтки;

- нормальний рівень онкомаркеру раку яєчників CA-125;

- задовільний загальний стан, відсутність запального процесу піхви (при трансвагінальному доступі).

Матеріали і методи. У період 2004-2005 років у відділенні ультразвукової діагностики Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами було проведено пункційне лікування чотирьох пацієнток з ендометріоїдними кістами єдиного яєчника. Усі досліджувані - пацієнтки гінекологічного стаціонару репродуктивного віку - 29-34 роки (середній вік 32 роки), яким попередньо був видалений один яєчник, у єдиному яєчнику діагностовано ендометріоїдну кісту. Попередньо проведена медикаментозна (гормональна) терапія виявилась неефективною протягом 1 року, а ризик втрати єдиного яєчника при оперативному лікуванні був високим за рахунок злукового процесу після перенесених операцій. Усім пацієнткам проведено обстеження у гінеколога, трансвагінальне ультразвукове дослідження, весь комплекс загальноклінічних досліджень. Дані трансвагінального ультразвукового дослідження були типовими для ендометріоїдних кіст. Розміри кіст становили від 35 до 45 мм. Підстав для підозри на малігнізацію кісти яєчника за даними ультразвукового дослідження та клініки не було.

Пацієнти

Вік, роки	Перенесене втручання	Розмір кісти	Бік ураження
29	Екстирпація матки з правобічною аднексектомією з приводу післяродової кровотечі	35 мм	лівий
32	Екстирпація матки з правими придатками з приводу кістоми яєчника	24х43мм	лівий
33	Надпіхвова ампутація матки з правими придатками з приводу фіброміоми матки	біля 40мм	лівий
34	Надпіхвова ампутація матки з приводу фіброміоми та правобічна аднексектомія з приводу ендометріоїдної кісти правого яєчника (2 лапаротомії)	44х25мм	лівий

Результати дослідження. Усі кісти були повністю спорожнені при пункції. Отримано від 30 до 40 мл густого геморагічного матеріалу. Аспірат був досліджений в гістологічний лабораторії, підтверджено діагноз ендометріозу без ознак малігнізації в усіх випадках. Після пункції була призначена гормональна терапія. При контрольному ультразвуковому дослідженні через 3, 6 та 12 місяців після маніпулації рецидиву не виявлено. Необхідності повторної пункції не було в жодної з пацієнток.

Висновок. На основі отриманих даних можна стверджувати, що лікувальна пункція ендометріоїдних кіст під контролем трансвагінального УЗД в окремих випадках, при ретельному відборі пацієнтів та адекватному плануванні процедури, особливо при обтяженому гінекологічному анамнезі, може бути ефективним варіантом вибору лікування.