МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНІ ВТРУЧАННЯ ПІД УЛЬТРАЗВУКОВИМ КОНТРОЛЕМ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ КІСТ ШИЇ

Зубов О.Д., Думанський Ю.В., Дьоміна К.Ю.

Донецький державний медичний університет


Вступ. Кісти шиї (КШ) зустрічаються у 2,3 % стоматологічних хворих. Їх діагностика викликає деякі труднощі, що призводить до застосування неадекватних заходів лікування та розвитку ранніх і пізніх ускладнень після оперативного втручання. Проблема пошуку нових методів, які б могли сприяти встановленню відповідного діагнозу та оптимізувати хірургічне лікування, на сьогодні залишається актуальною.


Матеріал та методи. Діагностичні та лікувальні мінімально інвазивні втручання виконані у 57 пацієнтів з КШ, в тому числі 14 пункцій зроблено при нагноєнні кіст. Застосовано сканери “HDI 5000” “Dornier AІ 5200”, “Aloka 630”, із лінійними або конвексними датчиками 7,5-10 МГц. Ехографічно діагностували положення утворення. Виконували тонкоголкову аспіраційну біопсію (ТГА) із лікувально-діагностичною метою з дотриманням правил асептики, без анестезії, під безперервним ультразвуковим контролем, використовували стандартний одноразовий шприц об'ємом 5-10 мл з голкою 20-22 G. У випадку затрудненого проникнення голки в кістозну порожнину (при наявності щільної фіброзної капсули) в зв'язку з ризиком пошкодження лежачих поблизу кісти життєво важливих структур обирали траєкторія пункційного каналу, яка не екстраполюється на значимі за діаметром кровоносні судини, тобто в більш вертикальному направленні. Вміст КШ аспірували повністю. При нагноєнні порожнину КШ після ТГА промивали 1% розчином діоксидіна, призначали антибактеріальну та протизапальну терапію.. Цитологічний аналіз отриманого аспірату проводили за стандартними методиками.


Результати и обговорення. У всіх випадках при ТГА одержано матеріал для цитологічного аналізу, що дозволило визначити характер КШ. Діагностовано: бокову КШ – 32 (56,1%) , епідермоїдну кісту 15 (26,3%), дермоїдну кісту -4 (7,0%), кісту слинної залози 4 (7,0 %). Атипові клітини виявлено у 2 (3,5%) хворих .

Результати мінімально інвазівного лікування КШ, що нагноїлися, були задовільними. При контрольних оглядах протягом тижня явища гострого запалення поступово зникли.

Значних ускладнень після мінімально інвазивних втручань під ультразвуковим контролем не виявлено.


Висновки. Застосування мінімально інвазивних втручань під ультразвуковим контролем в діагностиці та лікуванні кіст шиї дозволяє підвищити ефективність комплексної діагностики та результативність лікування кіст шиї.