МОЖЛИВОСТІ УЛЬТРАСОНОГРФІЇ У ВИЗНАЧЕННІ ФАКТОРІВ РИСКУ РОЗВИТКУ ГОНАРТРОЗУ
Кучер А.Р., Гарбар Н.Я., Алейнік В.А.
ЛНМУ ім. Данила Галицького, центр ультразвукової діагностики «УЛЬТРАМЕД», Львів, Україна
Вступ. Гонартроз по своїй розповсюдженості, матеріальним затратам на лікування займає одну із провідних проблем сучасної медицини. В той же час рання та диференційна діагностика колінного суглоба в багатьох випадках затруднена. Особливу увагу має своєчасне визначення предартрозних факторів розвитку процеса.
Метою роботи було визначення ультрасонографічних критеріїв оцінки факторів ризику розвитку гонартрозу.
Матеріали і методи. Проаналізовані ультрасонографічні обстеження колінних суглобів у 356 пацієнтів( мужчин – 193, жінок -163). Вік пацієнтів від 17 до 55 років. Обстеження виконувалось лінійним електронним трансдюсером з частотою 7,5-10 МГц на апараті ACUSON ASPEN. Контрольну групу склали 25 осіб без рентгенологічних ознак гонартроза. Об’єктом обстеження були гіаліновий хрящ(ГХ), внутрішній та зовнішні меніски, стан синовіальної оболонки, субпериостальна поверхня кістки.
Оцінювали: наявність та характер рідини в порожнині суглоба, стан синовіальної оболонки, стан ГХ, субхондральна частину кістки.
Результати.
До причин які спричиняють розвиток гонартрозу відносять:
1. Початкові стадії дегенеративних змін гіалінового хряща (ГХ) у вигляді його набряку, з наступною втратою його еластичності та розм’якшення.
2. Запальні зміни синовіальної оболонки.
3. Наявність в суглобі пошкодженого меніска.
4. Травматичні пошкодження ГХ та субхондральної частини кістки.
Початковою (і одночасно зворотньою) стадією дегенеративно-дисторфічних змін є набряк ГХ (3 пац.,0,8%). Сонографічно це проявляється потовщенням анехогенної зони ГХ із збереженням однорідності ГХ та чіткість контурів. Набряк може мати зворотній процес, або приводити до втрати еластичності ГХ та розм’якшення – 224пац,(63%) з наступним розволокненням – 71пац.(20%). Сонографічно буде визначатися посиленням ехогенності ГХ, яке може бути дифузним або локальним. З цієї стадії зміни зі сторони ГХ мають прогресуючий характер.
Ультрасоногрфічно можна встановити не тільки наявність синовиту, але і визначити характер проліферації синовіальної оболонки (вогнищева чи дифузна), а також васкуляризацію синовії. Вогнищева проліферація виявлена –106пац.(30%), дифузна у – 53пац.(15%)Дифузні проліферативні зміни зі сторони синовії, а також її гіперваскуляризація є ознакою хр. синовиту та співдіють розвитку деструктивних змін ГХ.
Наявність в суглобі травматично пошкодженого меніска, ГХ та субхондральної частини кістки є передумовою розвитку гонартроза.
Висновок:
Ультрасонографічне обстеження є високочутливим методом у виявленні стану ГХ, субхондральної частини кістки, менісків та синовіальної оболонки.
Метод ультрасонографії може бути застосований в клініці з метою виявлення початкових змін в колінному суглобі з метою проведення адекватної терапії.
Методом ультрасонографії визначаються зміни зі сторони хряща(як волокнистого та і гіалінового), стан синовії, які малоінформативні при стандартному рентгенологічному обстеженні.